Григорій Сподарик ■ ГРОМАДА ■ №36, 2015-09-07
У невеликому селі Асунах Вармінсько-Мазурського воєвідства улаштовано 22 серпня ХVІ «Народні гуляння». Захід традиційно присвячений Дню Незалежності України.
Зовнішніми атрибутами свята були синьо-жовті прапори, вишивані сорочки та українські патріотичні пісні. Про останні подбали, зокрема, гурт «Обрій» з Венґожева та «Зорепад» з Бань-Мазурських. Список артистів поповнили й місцеві виконавці, тобто жіночий ансамбль «Молтайнянки» та молода співачка Мілена Кендзьора. Ґурово-ілавецький гурт «Спектрум» після участі в концерті повів асунську публіку на цілонічну танцювальну забаву. Розігрітих учасників свята від зірки заходу гурту «Спектрум» перейняв фольк-роковий гурт «Беркут». Він представив, крім своїх відомих творів, кілька нових, яких, за словами соліста Павла Герчака, назбиралося стільки, що можна підходити до запису нового альбому.
Очевидним контекстом «асуняди», як і більшості цього роду заходів, були події в Україні. Від імені організаторів Степан Мігус, голова Ольштинського відділу Об’єднання українців у Польщі (ОУП), бажав гарної забави, але й заохочував пам’ятати про те, що Україна потребує допомоги. Згадав про українських героїв, які перебувають у лікарні в Ґурові-Ілавецькому на довготривалому і дорогому лікуванні: «Вибачте, що ми постійно до вас звертаємось з проханням про підтримку, але хто, як не ми, українці, має це робити? Водночас це наша допомога вистояти українським воїнам», – закликав С. Мігус до жертовності і пам’яті про тих, хто воює за українську незалежність. Голова відділу заохочував так само до польсько-української єдності в боротьбі з російським аґресором, як це мало місце в часи союзу Юзефа Пілсудського та Симона Петюри. На його думку, не слід піддаватись інспірованим або здійснюваним росіянами провокаціям у вигляді нищення українських пам’ятників на півдні Польщі. Про події в Україні говорили й керманичі Барцянської ґміни та Кентшинського повіту: «Не можна якомусь народові забороняти жити в Європейському Союзі, якщо він проявляє таку волю. Саме через те спалахнув цей конфлікт», – говорив про українські прагнення війт Ришард Козира. Він запевнив, що мешканці ґміни солідарні з українцями і висловив переконання в тому, що Польща та весь ЄС не повинні зупиняти натиску на російського аґресора. Р. Козира визнав теж активність місцевих українців, які, зберігаючи свою культуру та релігію, водночас сприяють розвиткові ґміни і її багатокультурності. Кентшинський староста Ришард Нєдзюлка, у свою чергу, відзначав, що важко сьогодні говорити про Україну без рефлексії щодо її східного реґіону. Він повідомив, що староство тепер готує масштабну матеріальну допомогу Україні: «Бажаю вам, щоб ваша Батьківщина захистилася і приєдналася до ЄС», – завершив свій виступ староста.
В асунському заході взяв участь і єпископ-помічник Перемисько-Варшавської архиєпархії УГКЦ владика Євген Попович. На півночі Польщі ієрарх перебував з канонічним візитом у парафії в Решлі. Владика переконував, що сьогоднішнє переживання за Україну не повинно в людях вбивати бажання жити і думати про майбутнє, адже війна колись закінчиться: «Пам’ятайте, що зло ніколи не перемагає добра. Воно завжди мусить програти, і це московське також програє», – відзначав владика, добачаючи в російському залякуванні танками і гарматами останні судороги імперського аґресора. В оцінці владики, кремлівська пропаґанда щодо можливості швидко захопити Київ чи всю Європу – це порожні слова, оскільки досі таке просто не сталося: «Не так просто сьогодні зломити бажання жити у вільній державі тим, хто був рабом, тобто нам, українцям», – говорив владика Є. Попович. За його словами, приклад українців, які постраждали в рамках Акції «Вісла», яких колись називали бандитами, а сьогодні вони шанована у Польщі громада, показує, що завжди є надія на краще і нею слід жити.
* * *
Крім названих, серед почесних гостей заходу були секретар Барцянської ґміни Анна Терешко, голова ради ґміни Барцяни Малґожата Клачко-Дияс та греко-католицьке і православне духовенство. Завжди значний організаційний тягар беруть на себе місцеві лідери ОУП Анна Служала та Аліна Качмар з чоловіками Іваном і Богданом, а також асунчанин Зиновій Янків. Дотації на проведення свята надали: Барцянська ґміна, Кентшинське староство, Вармінсько-Мазурське маршалківське управління і Міністерство адміністрації та оцифрування. Приватні спонсори: гурток бджолярів у Асунах, подружжя Вєнцковських та Бобровських, фермерські підприємства «Аґро-Скандава» та «Аґро-Мазури».
■
