Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №29, 2014-07-20
Здавалося б, не такий уже великий клопіт організувати культурний захід, на який прийде (приїде, прилетить) близько десяти тисяч осіб. Стільки глядачів з Вармінсько-Мазурського воєвідства, а також інших реґіонів Польщі, Європи, Канади і США прибуло 5-6 липня на VІ Фестиваль української культури «Е-Коломия» в Ґурові-Ілавецькому. До цього ще слід додати, що в Круклянках у той самий час проходила чергова після дворічної перерви «Ніч на Івана Купала», яку відвідало понад тисячу осіб. Це, з одного боку, доказ спроможності української громади на Вармії та Мазурах, а з другого – певного роду безсилля, бо ж роками доводиться чекати на загальнопольський фестиваль української культури. А тимчасом потреба в організуванні таких масштабних заходів не зменшується. На це повинно звернути увагу найвище керівництво ОУП, яке, як зауважили присутні на згаданих реґіональних заходах, буває в терені щораз рідше…
Організувати такі заходи, як «Е-Коломия» в Ґурові чи «Ніч на Івана Купала» в Круклянках, не дуже клопітно, якщо йдеться про випробуваних людей, які беруться до цієї справи. Вони завжди готові до громадської праці. Проблема починається тоді, коли все це треба забезпечити матеріально. Депутат Сейму РП, почесний голова оргкомітету «Е-Коломиї» Мирон Сич каже, що радий такому зацікавленню фестивалем, але, на жаль, організатори залишаються після фестивалю з солідними боргами. Подібна ситуація і в голови ланки ОУП у Круклянках Анни Цалки, яка через нестачу коштів, а ще й з огляду на одночасно організовану в Ґурові «Е-Коломию», була змушена припинити «Купальські ночі». Відновлює їх, бо жаль утратити таке гарне свято, яке раніше збирало не менше людей з усього світу, як нині Ґурово-Ілавецьке.
Сьогодні багатолюддя на українських заходах можуть запевнити зірки. Це показало Ґурово-Ілавецьке, де першого дня фестивалю виступили дуже популярні гурти – «Kozak System» з України (постійний учасник київського Майдану) та переможець польсатівського телеконкурсу лемківський гурт «ЛемОн». Останніми роками також це почалося у Срокові, де проходять реґіональні відкриття «культурних років» українців на Вармії та Мазурах.
Зірки мають свою ціну, і не завжди, на жаль, здійснюють покладені на них надії. Оскільки «Kozak System», якого в рекламних матеріалах не представлено, як зірку, заполонив публіку, остільки «ЛемОн», заявлений як зірка, значну частину публіки «заморозив» своїм певного роду відчуженням. Одна декларація лідера колективу про те, що він радий, «що тут є», одна чи дві лемківські пісні, барви, які гурт презентував під час виступу, та й репертуар спричинилися до того, що вщент заповнена безпосередньо перед сценою площа з кожною піснею рідшала…
Данута Баб’як, голова Центрально-європейського осередку навчання молоді в Ґурові-Ілавецькому, сама не знає, як їй удається пережити цей фестивальний час. З одного боку, вона радіє, що свято пройшло успішно, а з другого – дивиться на все це реально. На її думку, головне керівництво ОУП, побачивши результати, повинно однозначно підтримати заходи, які збирають тисячі людей. Тут повинна прозвучати вимога відділів ОУП на Вармії та Мазурах відносно того, щоб держава спільно з місцевим самоврядуванням офіційно забезпечила потреби національних меншин, які значною мірою виручають їх, виконуючи в реґіонах левову роботу, до якої треба солідно докласти не тільки свій час, але і гроші.
Запанувати над таким масштабним заходом, як ґуровський фестиваль, – це неабиякий талант. Мабуть, не треба вичислювати в подробицях усього, що необхідно зробити, починаючи з нічлігів, харчування, дотримання порядку і програми. Доводилося бути свідком, як Михайло Семотюк (сам він покутський гуцул), хоч ні в чому не прогрішився, одержував «по заслузі» за те, наприклад, що коломийські колективи не доїхали першого дня фестивалю, на якому мали бути героями дня. Доїхали, на щастя, другого дня. А який же був би фестиваль «Е-Коломия» без гостей з Коломиї? Учасниками двох днів ґуровсько-коломийського фестивалю було до двох десятків гарних виконавців з Польщі, України, Калінінградської області (на щастя, тільки українські, поміж якими босяком вештався російський журналіст «Калінінградської правди»). На велике визнання, крім уже згаданих виконавців, заслужили в публіки, зокрема: ансамбль українського народного танцю «Черемош» з Венґожева, танцювальний ансамбль «Полуничка» зі Львова, колективи «Прикарпаття» й «Отинія» з Івано-Франківщини, фольково-рокові гурти «Беркут» і «Тугай-бей» з Ольштина, «Квартет Горпинюків» і «Батьківщина» з Калінінграда, «Папріка», відома піснями на підтримку Майдану познанська група «Тарака» та абсолютне відкриття фестивалю – гурт «Luiku» з Києва.
Фестиваль проходив під патронатом маршалка Вармінсько-Мазурського воєвідства Яцека Протаса. Співорганізаторами свята, крім основного організатора, тобто Центрально-європейського осередку навчання молоді в Ґурові-Ілавецькому і Комплексу шкіл з українською мовою навчання, були біля десяти співпартнерів. Почесними гостями ґуровського заходу були представники уряду Польщі: з-к міністра рільництва Казимеж Пльоцке, секретар стану в Міністерстві фінансів Януш Ціхонь, підсекретар стану в Міністерстві інфраструктури Анджей Панасюк (родом з Кандит), ряд депутатів РП, представників самоврядної та адміністративної влади воєвідства з маршалком Яцеком Протасом, старости, бурґомістри, війти, люди бізнесу та інші.
Коментарі
proszu ne widminiuwaty prizwiszcza Tchir dalij Tchira. Budu wdjaczna za zbereżennia naszoho prizwiszcza w takomu warianti, w jakomu zapysowalosia desiatkamy rokiw. Txip- Txipa