Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2010-04-29
{mosimage}
“Я не відходжу з Об’єднання українців у Польщі і не відмовляюся від праці”, – говорила 17 квітня на засіданні Ельблонзького відділу ОУП Ірина Будзинська після того, як рада, дякуючи їй за 4 каденції головування, прийняла заяву про відставку.
Ірина Будзинська відійшла з поста з огляду на особисті справи. Члени ради разом з нею повідомили, що до виборів нового голови вестимуть поточну діяльність (культурні заходи, фінансові справи тощо), а потім новообраному голові будуть допомагати в роботі.
Попри такі ґарантії, жоден із кандидатів не прийняв пропозиції очолити відділ. Серед арґументів наводилися такі: інші професійні обов’язки, імовірна зміна місця праці та проживання, формальні причини тощо. Серед тих, хто відмовився, були, зокрема, Мирослав Притула, Андрій Наконечний, Оксана Кравчишин, Богдан Рацький та Юрій Грицина. Деякі учасники засідання відзначали, що серед цих людей є такі, яких можна ще намагатися переконати, щоб змінили рішення.
З огляду на те, що голову цим разом не обрали, рада вирішила у вересні ц. р. скликати надзвичайну конференцію, яка має вирішити про дальший стан справ. Якщо надалі не буде кому очолити відділ, то можлива його ліквідація. Тоді окремі гуртки будуть перенесені до Поморського або Ольштинського відділу ОУП: “Якщо ми не збережемо цього відділу, то наші теренові гуртки занепадуть. Знизиться також ранґ нашої громади в Ельблонзі і пропаде ряд вартісних українських проектів та ініціатив у реґіоні”, – остерігав о. Андрій Сорока. А на закінчення засідання Будзинська сказала: “Найбільшою подякою за мою працю буде те, якщо хтось погодиться стати новим головою, бо не уявляю собі Ельблонжчини без цього відділу”.
Разом із членами ради І. Будзинській за роки її відданої праці для українських справ дякували голова ОУП Петро Тима та секретар Мирослав Купич. Присутні також вшанували хвилиною мовчання й молитвою пам’ять загиблих в авіакатастрофі під Смоленськом.
Голова відділу, яка тепер залишає цю посаду, високо підняла планку організаційної активності і саме це, здається, паралізувало потенційного її наступника. Звичайно, на плечі такої людини ляже багато нових обов’язків, проте вона не діятиме в порожнечі і матиме за собою команду досвідчених діячів. Крім цього, новий голова напевно матиме можливість вести діяльність відділу у відповідній для себе формулі. Ельблонжани, крім розуміння необхідності збереження в себе відділу ОУП, напевно мають також людей, спроможних його очолити. Проте виходить, що місцеві переговори з кандидатами не були на час засідання завершені. Можливо, варто було відразу вчинити так, як пропонував член ради Юрій Сулим: справа мусила прозвучати в різкій формі. Отже, прозвучала. Тепер головне, щоб до вересня знайшлося остаточне вирішення. (гс)
Ірина Будзинська:
– Я до самого кінця мала надію, що серед активних у відділі людей знайдеться кандидат на голову. Вірю, що протягом кількох місяців, які залишилися до конференції, дехто справу передумає. Ми також переглянемо розподіл обов’язків, щоб новий голова не мусив займатися всім особисто, а радше координував певні процеси.
Стан нашого відділу оцінюю як добрий, зокрема тому, що за 20 років його існування в нас завжди були позитивні відносини і не було конфліктів. Зокрема, на початку моєї праці мені бракувало співпраці з вчителями української мови, тому був створений проект “Культуротворча освіта молоді та дітей”. Я працювала з чудовими людьми, приятелями, і не уявляю собі, як тепер зірвати ті зв’язки – надалі хочу активно діяти, хоч, з огляду на особисті плани, – в обмеженій формі.
Праця для ОУП та нашої громади давала мені багато натхнення, а найбільше, мабуть, тоді, коли впродовж 18-ти років я могла організовувати нашим дітям літні школи в Україні. У моїй оцінці, безсумнівним є те, що потреби дітей та молоді є найважливішими, якщо наша громада має розвиватися. Хочу ще раз подякувати всім, з ким я працювала, а особливо Андрієві Наконечному, який мене постійно підтримував і вводив у всі організаційні справи. Часом це була важка праця, однак ніколи не понад сили. Зате вона завжди давала велике натхнення та почуття особистого сповнення.
“Наше слово” №18, 2 травня 2010 року {moscomment}
