Ельблонзький фестиваль – пропуск у майбутнє

Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №22, 2014-06-01

Фінал 48-го дитячого фестивалю української культури в Ельблонзі, коли на сцені зібралися майже всі його учасники, піднімає настрій, зігріває серце і дає надію на продовження українського існування здалека від рідної землі, від духовної Батьківщини. В цьогорічному святі, яке вже традиційно проходило 17 і 18 травня в драматичному театрі імені Александра Севрука, взяла участь рекордна кількість юних виконавців. Вони представили весь надзвичайно багатий пласт українського сценічного мистецтва, починаючи від естрадних пісень, поезії, гуморесок, танців, а закінчуючи театральними виставами і класичною музикою.

Молоді артисти з Лемборка
Молоді артисти з Лемборка

«На фестиваль приїхало 340 дітей з 19-ти українських осередків у всій Польщі, а саме: з Перемишля, Варшави, Вармії, Мазурів, Ельблонґа, Ґданська, Лемборка, Божитухома і Слупська, – перераховує заступник голови Ельблонзького відділу ОУП Мирослав Притула. – Програма фестивалю була дуже цікава і різноманітна. В гості до нас завітали артисти з Тернопільського обласного академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка і Тернопільської обласної філармонії. Як гості, виступили також ансамбль пісні і танцю „Думка” і вокальний гурт „Журавка” з Ґурова-Ілавецького».
Першого фестивального дня виступали 26 колективів та індивідуальні учасники. Здебільшого це були учні осередків навчання української мови з Пасленка (вчитель Марія Футрега), Маженцина (Олександра Дубинська), Ґданська (Ольга Красота), Доброго Міста (Петро Табака), Ельблонґа (Олександра Дубинська), Лемборка (Оксана Гузек, Мирослава Булка-Максисько), Оструди (Катерина Піскож), Ґодкова (о. Роман Стороняк), Лелькова («Лельківські веселушки» – Михайло Семотюк), Новиці і Вільчонт (Олександра Беднаж), Ґданська (Юлія Попович), Круклянок і Позезджа (Вікторія Петюк), Божитухома («Любисток» – Оксана Гузек), Пасленка (Марія Футрега), Лемборка (ансамбль «Світанок» – хореограф Галина Гарасим), Бартошиць (хор «Лісова пісня», гурт «Водограй», тріо «Веселинка» – кер. Наталія Шелест), дует «Мрія» зі Слупська (Мирослава Булка-Максисько), Наталія Салагуб і Дарія Божик з Ельблонґа, Анастасія та Петро Стороняк з Пасленка, дитячий садочок «Гороб’ятка» з Ґданська (Надія Хариш). Перший день фестивалю закінчився театральною виставою Наталії Забіли «Коли зійде місяць», яку поставила шкільна театральна трупа «А чому?» Комплексу шкіл з українською мовою навчання імені Маркіяна Шашкевича в Перемишлі. У ході першого фестивального дня відбувся також фінал конкурсу «Весільні звичаї і традиції української меншини на Вармії та Мазурах».
Цьогорічне ельблонзьке свято української культури мало бути приурочене до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Однак події в Україні, які сколихнули всім світом, спричинилися до того, що, як каже Мирослав Притула, «не можна було до них не віднестися й не схилити голову у скорботі перед Небесною сотнею і хлопцями, які віддають своє життя за Україну в протистояннях на сході та півдні України».
Тому недільний ґала-концерт починався скорботною українською піснею «Пливе кача по Тисині», яку виконав під акомпанемент бандури артист Тернопільської обласної філармонії, заслужений артист України Дмитро Губ’як. Він теж заспівав пісню «Мамо, не плач» на слова Оксани Максимишин-Корабель. Патріотичну творчу програму тернопільчан продовжили співачка Оксана Малецька та заслужений артист України Борис Репка. Вів концерт заслужений артист України, режисер та актор В’ячеслав Жила. Присвяту Майданові продовжили у своїй програмі вже згадуваний гурт учнів з Круклянок під керуванням Вікторії Петюк та колективи Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях під орудою Наталії Шелест. Шану величі Тараса Шевченка віддав вокально-інструментальний гурт з Ґіжицька, яким керує Роман Рапіта. Під час концерту прозвучала музична фортепіанна класика у виконанні Софії Притули з Ельблонґа та Бориса Лесика з Пасленка.

Скетч у виконанні дітей з Млинар, Фото Рафала Сулека
Скетч у виконанні дітей з Млинар. Фото Рафала Сулека

Фінального дня були й веселі та гумористичні нотки, які притаманні дітворі «Веселі бандурки» з Перемишля. Під орудою Марти Корецької вони виконали ряд українських пісень. Співали й згадувані вже «Любисток» з Божитухома і дует «Мрія» зі Слупська. Було чимало інсценізацій українських казок, представлених гуртом «Світанок» з Лемборка («Рукавичка» – вчителька Оксана Гузек), театральною трупою «Бадяка-Маняка» з Варшави (театр тіней до казки «Івасик-Телесик» – постановка Анни Поляруш). Розважально-сатиричну програму «Запрошення на фестиваль» показали під художнім доглядом вчительки Олександри Беднаж дівчата і юнаки з осередку навчання української мови у Млинарах. Ґурово-Ілавецький гуморист Євген Гриньків гарно посміявся з притаманних українцям рис характеру, виконуючи гуморески відомого сатирика Миколи Савчука. Навіть свій «Референдум» на сцені провели «сепаратисти» ельблонзького кабаре «Горпинка», якими з укриття командував Андрій Шмигельський. Вони «приєднали» Ельблонґ до Росії. «Тропотіли» на сцені і зовсім малі танцюристи з лемборського «Світанку», щоб опісля віддати сцену ансамблеві пісні і танцю «Думка» і вокальному гуртові «Журавка» з Ґурова-Ілавецького (керівник і хореограф Михайло Семотюк).
Кільканадцять годин тривали фестивальні концерти в Ельблонзі. «Неможливо переоцінити значення такого свята, – вважає Мирон Янків, генеральний консул України у Ґданську. – В Ельблонґа треба вчитися як проводити такі фестивалі, – говорить з переконанням. – Будемо пропонувати Україні теж переймати досвід.»
Мирослав Притула, вказуючи під час фіналу на понад три сотні юних і ще зовсім малих українських артистів, підкреслив, що старші покоління можуть бути спокійні за наше українське майбутнє. Адже підростають талановиті нащадки, які прийдуть на зміну теперішньому активові. Депутат Сейму РП Мирон Сич, багаторічний патрон Ельблонзького дитячого фестивалю, знає, кому належить дякувати за прекрасно організований і проведений, як завжди, на високому рівні такий престижний захід. Це його першим і наступним організаторам, а зокрема: Андрієві Наконечному, Ірині Будзинській, Степанові Дембицькому, Мирославу Притулі. Особлива увага, як підкреслив, належиться педагогам: «від самого початку з дітьми віддано працюють власне вчителі. Вони в цю справу щодня вкладають усю свою силу, енергію і талант. Це – багаторічна повсякденна діяльність, завдяки чому так успішно діти щороку виступають на цій та на інших сценах. Завдяки їхній наполегливій праці ми можемо й надалі залишатися українцями в Польщі. Маємо перспективу».
Обов’язково треба віддати належне директорові ельблонзького театру Мирославові Седляру, співорганізаторові фестивалю, та колективові цієї творчої установи. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*