Держава, зроджена з «вибуху»

(пл)РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№39, 2015-09-27

Paweł Sekuł, Czarnobyl. Społeczno-gospodarcze, polityczne i kulturowe konsekwencje katastrofy jądrowej w Czarnobylu, Wydawnictwo «SZWAJPOLT Fiol», Kraków 2014, 496 stron.

czarnobyl001_2550x3509Тяжко повірити, що невдовзі мине 30 років з того часу, коли весь світ здригнувся, почувши слово «Чорнобиль». Ще й сьогодні це невеличке містечко на півночі України асоціюється з найбільшою в історії атомної енергетики катастрофою. Вона спричинила великі людські жертви і стала символом атомної небезпеки у світовому масштабі.
Кількість публікацій, присвячених цій темі, дуже велика. Це виникає з того, що сам вибух на Чорнобильській атомній електростанції та його наслідки до сьогодні викликають неґативні емоції в дослідників усього світу. Проте лише деякі з них торкаються суспільно-політичних, господарчих та культурних наслідків катастрофи в Україні. Однією з таких книжкових позицій є дисертація кандидата наук Павла Секула, історика та культуролога, працівника кафедри українознавства Яґелонського університету, який багато років проводить дослідження на тему різних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як показує автор видання, радіоактивний вибух у Чорнобилі зі своїми безжальними результатами для природи і життя багатьох людей спричинив теж інші події та вимусив прийняття рішень, наслідки яких бачимо сьогодні. Автор розглядає цю трагедію як наслідок майже 70-річної колоніальної політики Радянського Союзу супроти своїх республік в ідеологічному, господарчому та суспільному вимірі. Як відомо, ця трагедія порушила не тільки фундаменти політичного устрою СРСР, але й підвалини традиційної радянської постави суспільства. Хоч радянська пропаґанда нічого про аварію не хотіла говорити, однак, як доказує автор, ця трагедія порушила загальнолюдське відчуття в питанні безпеки, що викликало ґлобальний страх перед наслідками вибуху. Велику роль в тому, що офензива радянської пропаґанди на міжнародній арені не принесла результатів, відіграла українська діаспора.
«У першу річницю вибуху влада в Москві засудила українську міґрацію за відзначення Чорнобильської річниці у США та за публічне вшанування пам’яті жертв Голодомору. Дразнило радянську владу й те, що в капіталістичних державах поставали українсько-американські та канадські групи експертів у питанні допомоги, а також медичні комісії, котрі хотіли дослідити причини та наслідки ядерної катастрофи в Україні і старалися наголосити проблему Чорнобиля на міжнародній арені», – пише автор. Не вдалося комуністичній владі дезінформувати й самих українців. Те, що сталося в Чорнобилі, привело до діяльності еліти різних творчих середовищ і суспільні та культурні організації. Саме тоді почалася активізація українського суспільства, а науковці змінили ставлення до відповідальності за свою роботу. «Подолавши страх, суспільство та опозиційні середовища, – у чому переконує автор, – стало реаґувати і добиватися правди про катастрофу. А це вже був поштовх до національного відродження українців та появи державотворчих тенденцій. Радикалізація таких настроїв не була б можлива без звільнення з таборів представників української опозиції, які почали мобілізувати народ до конфронтації з радянською владою, якої не порушила трагедія. Завдяки активності незалежних суспільних, культурних та релігійних діячів, а також представників Української греко-католицької та православної церков, безпосередньо в ядерній катастрофі звинувачено комуністичний режим».

Механізм радянської пропаґанди, який діяв ще довго після аварії, і суспільно-політичні наслідки катастрофи – це тільки два з багатьох питань, якими у своїй дисертації зайнявся П. Секул. Праця вводить читача в проблематику катастрофи, дає опис найважливіших подій після вибуху атомної електростанції, представляє різні оцінки експертів та міжнародних організацій, показує медичні наслідки і кількість постраждалих та померлих унаслідок цієї катастрофи. Автор займається також проблемою етики і відповідальності праці в Радянському Союзі, впливу холодної війни на ядерну промисловість СРСР, обговорює економічні втрати СРСР і кошти, які Україна та міжнародні інституції витратили на ліквідацію наслідків аварії. У книжці показано й суспільні результати Чорнобильської трагедії, особливо спроби поселення евакуйованих із чорнобильської зони людей на інших територіях СРСР та України. Всі дані про кількість смертних жертв, інших постраждалих, переселених, про кошти ліквідації наслідків аварії систематизують заміщені в дисертації таблиці.
Автор у своїй праці передусім зосереджується на конфронтації комуністичної влади з активізованим після аварії українським середовищем, яке прагнуло незалежності України та перемін у державі, аналізує українське творче середовище. Він показує реакцію представників культурного життя УРСР – поетів, прозаїків, публіцистів, аналізує вірші, поеми, есе та романи, у яких наявна ця тема. Бо вибух на атомній електростанції в Чорнобилі, з одного боку, був трагедією, а з другого – імпульсом державотворення України та моментом, коли світ звернув увагу на Україну. Наступним наслідком катастрофи було те, що Україна відмовилася від ядерної зброї і, як сьогодні бачимо, стала беззахисною перед мілітарною аґресією Росії.

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*