Людмила Лабович ■ ПОДІЇ ■ №18, 2016-05-01
В Супраслі неподалік Білостока 9–10 квітня відбулися майстер-класи релігійних пісень. Група молодих людей вчилася співати українські великопісні твори.
Майстер-класи з вивчення пісень – це ініціатива Товариства «Спадщина Підляшшя», яке вже багато років у різних місцях Підляського воєвідства проводить зустрічі з фольклорною традицією, а передусім – з українською. Ведуть їх або носії фольклорної спадщини реґіону, або фахівці співу. Цим разом у Супрасльській академії заняття проводила Тетяна Сопілка, відома вокалістка та етномузиколог, випускниця і багатолітній науковий працівник Музичної академії ім. Петра Чайковського в Києві, учасниця відомого київського ансамблю «Древо», а також засновниця варшавського гурту «Дзичка». Вона вже неодноразово вела майстер-класи на Підляшші та записувала тут народний репертуар. «На Підляшші працюється завжди приємно, оскільки тут дуже відверті люди, – говорить Т. Сопілка. – На цей раз ми вчилися співати пісні Великого посту. Це твори народної традиції, яка до останнього часу ще була живою. Ми записували ці пісні в селах від людей. Вони їх співали або під час літургії, або у Великий четвер, коли поверталися додому після служби, при чому не тільки у приміщенні, але й на відкритому повітрі. Тому манера співу тих пісень була наближена до манери, в якій люди співали звичайні пісні, тобто на повний голос».
Хоч репертуар майстер-класів – це давні твори релігійно-народної традиції, які на селах виконують переважно старші жінки, у Супраслі їх вивчали виключно молоді люди, переважно жителі великих міст. Протягом останніх років крізь такі майстер-класи пройшло дуже багато молодих людей з різних реґіонів Польщі. Цим разом приїхало 14 осіб. «Зараз половина учасників майстер-класів – це люди, які вже брали участь у наших зустрічах з народним співом, – каже Улита Харитонюк, підляська дослідниця фольклору, організатор майстер-класів. – Друга половина – приїжджі з Варшави і Люблина. Одна дівчина прибула навіть з Берліна, щоб вивчати українські псалми».
Більшість учасників майстер-класів зовсім не пов’язані з українською або й ширше – східнослов’янською традицією. Хоч і дивно, найменшу групу складають корінні жителі Підляшшя. Приїжджають українці з інших реґіо-нів, напр., Домінік Косля прибув з Варшави. Родом він з-під Томашова-Люблинського, – як сам зізнається, з середовища національно неусвідомлених «калакутів». Українську мову вивчив самотужки. «Мабуть, я вже п’ятий раз на майстер-класах на Підляшші. Мене улаштовує організація, зустрічі з етномузикологами, так само вивчання підляських пісень. Загалом цікавить мене співоча традиція пограниччя. Зараз ми вивчаємо українські пісні. Це твори зі сходу України – псалми. Однак вони не літургійні, а народні. Думаю, що саме літургійні твори мені вивчати простіше, оскільки в дитинстві я декілька років співав у церкві. Народну пісню стараюся відчути і виконувати по-своєму, а літургійну музику можна копіювати з ориґінального запису».
Майстер-класи на Підляшші – це форма популяризації різних жанрів народного фольклору. Протягом років Товариство «Спадщина Підляшшя» організовувало зустрічі, присвячені вивченню різноманітного репертуару: обрядового – весняних, весільних, хрестинних і жнивних пісень, у яких народна традиція поєднується з релігійною, наприклад, колядок, великопісних та похоронних пісень. Видно велике зацікавлення людей з різних місць Польщі такою формою ознайомлення з колишніми піснями, завдяки чому реґіональні підляські пісні і пісні з різних реґіонів України поширюються у світі та звучать у всій Польщі.
Майстер-класи великопісних пісень закінчилися концертом у Супрасльській академії, на якому молоді люди показали, що достатньо навіть двох днів, щоб вивчити непростий великопісний репертуар. ■
