Візит голови Верховної Ради України до Варшави

Ярослав ПристашПОДІЇ№19, 2015-05-10

На запрошення маршалка Сейму РП Радослава Сікорського 29–30 квітня у Польщі з офіційним візитом перебував голова Верховної Ради України Володимир Гройсман. Разом з ним приїхали й українські депутати. Крім офіційних зустрічей, В. Гройсман зустрівся з представниками української громади.

Зустріч з представниками української громади

Радослав Сікорський (праворуч) та Володимир Гройсман. Фото Павла Кулі за сайтом http://www.sejm.gov.pl
Радослав Сікорський (праворуч) та Володимир Гройсман. Фото Павла Кулі за сайтом http://www.sejm.gov.pl

Для українців у Польщі дуже важливою була зустріч у Посольстві України з головою ВР В. Гройсманом, послом України Андрієм Дещицею і депутатами, яка відбулася 30 квітня. У ній взяли участь депутат Сейму РП, член Головної ради ОУП Мирон Сич, лідер української громади Юрій Рейт, директор програми „Study tours to Poland” Мирослав Скірка, секретар ОУП Мирослав Купич, голова ОУП Петро Тима, головний редактор «Нашого слова» Ярослав Присташ, голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик, член Головної управи ОУП Михайло Кертичак, голова Євромайдану в Варшаві Наталя Панченко і голова фонду «Крим» Риза Асанов. В. Гройсман належно оцінив працю українських громадських організацій, що діють у Польщі, і подякував їм за підтримку України. Сказав, що саме вони є своєрідними народними амбасадорами України. Члени неурядових організацій хотіли дізнатися про політику України стосовно закордонного українства (меншини і трудових міґрантів).
Темою зустрічі були питання, які турбують українців у Польщі. Для дискусії члени української громади запропонували такі теми: українці у Польщі в діях на підтримку реальних реформ в Україні: чи надалі невикористаний шанс; питання державної стратегії відносно діаспори; питання активної інформаційної та культурної політики України у Польщі (зокрема історичних питань); підтримка Українського дому у Варшаві та Народного дому в Перемишлі; форми подяки українській та польській громаді за акції допомоги під час Майдану і на сучасному етапі (гуманітарної, лікуванням тощо).
ОУП раніше звернулося з листом до міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з пропозицією незалежного аудиту дотеперішньої співпраці і встановлення механізмів співпраці з організаціями закордонних українців. Юрій Рейт звернув увагу українських політиків на те, що Україна не веде інформаційної кампанії для держслужбовців і діалогу з суспільством про реформи. Ю. Рейт і М. Скірка передали підготований спеціалістами громадський документ про успіхи Польщі на рівні: влада–суспільство.
Головним з пунктів розмови було вреґулювання питань польсько-українського минулого. М. Сич, Ю. Рейт та М. Скірка особливо акцентували увагу на потребі на рівні установ та істориків дискусії над польсько-українською спільною історією. Бракує двосторонніх робочих груп у важких питаннях, а також центру польсько-українського діалогу на зразок польсько-російських установ. Українська громада говорила про необхідність вияснення полякам прийнятих декомунізаційних законів в Україні. Навіть якщо неможлива єдина інтерпретація, все-таки варто вести діалог. Історія відбивається також на молоді. Н. Панченко звернула увагу на те, що потрібна державна програма вреґулювання між Польщею та Україною історичної пам’яті, тому що поляків це хвилює, а Україна, на жаль, цього не помічає.
На польсько-українській співпраці на самоврядному рівні зупинився М. Сич. У такій співпраці можуть бути корисними українці у Польщі.
Про велику кількість українських міґрантів у Польщі та пов’язані з цим загрози говорила М. Керик. Вона звернулася до депутатів з проханням використати міґраційний потенціал. Є проблема з нострифікацією дипломів та поверненням випускників польських вишів в Україну. Також громадяни України в Польщі не можуть за законом навчатися української мови. Важливим є моніторинґ і перегляд діяльності українських організацій, що займаються підтримкою закордонного українства. Їхньої діяльності в Польщі не видно.
Народний депутат ВР Анатолій Матвієнко з фракції партії «Блок Петра Порошенка» запропонував налаштувати комунікацію і координацію, започаткувати постійний діалог з депутатами та сформулювати конкретні питання для їх вирішення. П. Тима звернув увагу на те, що в Україні нема партнерів до такого діалогу і відповідної структури такої співпраці. До того ж, не працюють такі механізми, як Координаційна рада при посольстві, Українська всесвітня координаційна рада, Державна програма співпраці з закордонними українцями в МЗС. Н. Панченко звернула увагу, що немає злагодженої системи комунікації з громадянами України на рівні міністерств.
Народний депутат Микола Княжицький з депутатської фракції Політичної партії «Народний фронт», голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності запропонував співпрацю у вирішенні питань у межах свого комітету і попросив скласти свої пропозиції. Оксана Юринець з депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» запропонувала запросити представників української громади в Польщі на вересневу конференцію з участю політиків і службовців, на якій обговорюватимуться відносини з Польщею.
На проблемі кордону під час перевезення гуманітарної допомоги наголошували Р. Асанов та Н. Панченко. О. Юринець повідомила про новий закон «Про прийняття гуманітарної допомоги в Україні», за яким кожна область сама вирішує це питання.
Ю. Рейт просив звернути увагу на поляків та українців у Польщі, які допомагають Україні, та відзначити їх у День Незалежності України.
* * *
З чергової зустрічі представників українських організацій у Польщі з українськими політиками виникає, що Україна не має помислу та ідеї, як працювати з закордонним українством, попри установи. На відповідному рівні не працюють компетентні в цьому питанні структури, тоді виникають збої у співпраці. У міжнародній політиці закордонне українство для України має на жаль марґінальне значення. Пора нарешті на хвилі ґрунтовного реформування держави взятися також і за цю проблему. В іншому разі наступні зустрічі на самому початку весь час розбиватимуться, тому що нема філософії та механізму співпраці з українцями за кордоном.

Офіційні зустрічі
Голови польського та українського парламентів прийняли спільну заяву, у якій, зокрема, підтримують суверенний європейський вибір України, «закликають парламенти членів-держав ЄС до швидкої ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на знак солідарності з українським народом»; засуджують незаконну окупацію Кримського півострова, вимагають від Росії негайного звільнення льотчиці Надії Савченко, режисера Олега Сенцова та інших громадян України, незаконно ув’язнених у Росії, «відзначають значний проґрес України у виконанні Плану дій з візової лібералізації» і сподіваються на політичне вирішення на травневому ризькому саміті «Східного партнерства» у запровадженні безвізового режиму короткострокових поїздок для громадян України; сторони декларують міжпарламентську співпрацю у зближенні з ЄУ та допомозі при реформуванні України. У заяві появилося також історичне питання між Польщею та Україною, де В. Гройсман та Р. Сікорський «заохочують до дальшого відкритого і конструктивного діалогу в різних форматах з питань історичного примирення, пам’ятаючи, що однією з покладених в основу сучасної Європи цінностей є мужність та воля розібратися з важким минулим. У цьому процесі підкреслення важливості історичної правди є єдиним можливим підходом, що сприятиме зміцненню стратегічного партнерства і будівництву спільного європейського майбутнього України та Польщі».
На зустрічі з головою вищої палати парламенту Польщі Сенату РП Боґданом Борусевичем український гість висловив переконання, що санкції проти Росії повинні бути посилені не тільки у випадку порушення Мінських домовленостей, але теж у тому випадку, якщо Росія і надалі буде пасивною у виконанні цих узгоджень.
На зустрічі з прем’єр-міністром Польщі Евою Копач голова ВР подякував Польщі за підтримку реформ в Україні. Е. Копач була задоволена проґресом праць над реформуванням України і закликала зберігати їх динаміку.
Голова Парламенту України, зустрічаючись з міністром закордонних справ Польщі Ґжеґожем Схетиною, високо оцінив його доповідь про закордонну політику Польщі 2015 р., у якій бачить перспективу членства України в ЄУ; можливість спільної європейської військової допомоги Україні в разі подальшої ескалації конфлікту на Донбасі, а також те, що суверенна, демократична, проєвропейська Україна є елементом національних інтересів Польщі.

Зустріч зі студентами
В. Гройсман виступив також перед студентами, дипломатами, депутатами парламенту в Європейському коледжі в Натоліні (Варшава), де навчається майбутня еліта європейської політики. Він подякував Польщі за фінансування Польщею навчання українських студентів у цьому коледжі. У доповіді поставив також ключові питання міжнародного значення, що досі без відповіді: «Як діяти, якщо один з членів Ради Безпеки ООН є аґресором? Як запобігти іґноруванню системою міжнародного права? Як пояснити, що ґарантії територіальної цілісності від стратегічних партнерів в обмін на відмову від ядерної зброї – це надійна домовленість?» Спікер українського парламенту описав трудність у реформуванні України: «Реформування України – це набагато складніший процес, ніж той, який постав перед Польщею 25 років тому. По-перше, Україна не просто постсоціалістична, а пострадянська держава. По-друге, за два десятиліття пасивної та неефективної державної політики система зазнала мутацій, унаслідок яких її пострадянські рудименти доповнилися тотальною корупцією і дедалі сильніше укорінилися в українських реаліях.»
В. Гройсман віднісся також до Закону про правовий статус борців з нацизмом та борців за незалежність України у ХХ столітті. Підкреслив, що це не антипольський жест, а «для абсолютної більшості українців цей закон означає належне вшанування жертв комуністичного тоталітаризму і людей, які віддали своє життя боротьбі за незалежність України». Голова Парламенту України вважає, що дві держави – Польща та Україна – повинні спільно вшановувати жертв українсько-польського конфлікту, бо це шлях примирення. Зашкодити йому можуть тільки політичні маніпуляції навколо історії.

Поділитися:

Категорії : Події, Україна-Польща

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*