Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №46, 2015-11-15
Президент Польщі Анджей Дуда наклав 28 жовтня вето на поправки до Закону про національні меншини та реґіональну мову. Меншини хочуть вірити, що, скоріш за все, це непорозуміння, зразок політичної дійсності, у якій їм тепер прийдеться функціонувати.
Оновлений закон мав дати можливість війтам, бурґомістрам, президентам міст, старостам або маршалкові воєвідства призначати уповноважених у справах меншин, а досі таке право мав лише воєвода. З державного боку спільна комісія уряду та нацменшин мала розширитися на представника міністра вищої освіти. Теж уперше мала появитися дефініція організації нацменшини. Такою за оновленим законом вважається структуру, яка гуртує представників даної громади і не менше як 50% коштів передає на збереження та розвиток її культурної ідентичності.
Іншою зміною, на яку чекали представники меншин, є можливість поруч з урядовою мовою вживати мову нацменшин як допоміжну. До цього часу допоміжну мову можна було вживати лише на рівні ґміни, а по зміні це мало розширитися на повіти. У випадку допоміжної мови голова держави піддав сумніву брак розцінки фінансових витрат для повітових і ґмінних бюджетів. На думку президента, сума 10 тис. злотих на рік на введення цієї зміни є заниженою.
– Таке обґрунтування засвідчує про нерозуміння мети цього оновлення. Воно не вносить якихось фундаментальних змін, а є лише своєрідним упорядкуванням деяких справ, які стосуються меншин, після десяти років функціонування закону про меншини. Тому дуже прикро, що президент не погодився на ці зміни,– говорить Григорій Купріянович, член Спільної комісії уряду і національних та етнічних меншин, голова Українського товариства.
І додав:
– Хочеться вірити, що таке рішення засвідчує про нерозуміння проблеми у канцелярії президента, яка готувала документи, ніж є прогнозом на подальшу діяльність самого президента Польщі.
Подібно думає Євген Чиквін, багатолітній депутат від білоруської меншини в Сеймі РП, який в останніх виборах як незалежний кандидат боровся за мандат сенатора. Є. Чиквін вважає, що оновлення не мало б якихось неґативних фінансових наслідків для повітів, бо на практиці йдеться про використання допоміжної мови тільки в тих повітах, де меншина становить хоча б 20 відсотків. У всій Польщі таких є лише чотири: два з представниками кашубської етнічної групи і по одному там, де проживають литовці та білоруси.
За словами Є. Чиквіна, колишнього співголови Сеймової комісії нацменшин, незалежно від якої політичної сили були члени комісії, вони «вміли домовитися в різних справах». Змінилося все під час праці над оновленням Закону про нацменшини. До ідеї не були прихильні депутати від партії «Право і справедливість». Пригадаймо, що деякий досвід, пов’язаний з партією «ПіС», меншини вже мають. Про це говорить Є. Чиквін:
– З перспективи Підляшшя меншини у 2005–2007 роках, тобто в той час, коли при владі був «ПіС», мали свої проблеми. У нас тоді з роботи, зокрема в державних інституціях, звільняли працівників, які були православного віросповідання.
Чи й тепер, при зміні влади в Польщі, можуть з’явитися різні ситуації, починаючи від змін у Законі про меншини, закінчуючи на обмеженні фінансування для меншин? Хотілося б вірити, що ні. Однак голоси політиків правих партій, які потрапили до парламенту, можуть хвилювати. Тут можна навести слова новообраного сенатора від «ПіС», польського історика Яна Жарина, який два дні після виборів говорив про необхідність створення нової історичної політики Польщі. За словами сенатора, українці не стануть повноцінною нацією без усвідомлення того, що Волинська трагедія була геноцидом польського народу. Таку думку історик висловив в інтерв’ю польському виданню «Prawy.pl». «Український народ не здатний без допомоги поляків до самосвідомості. Адже українці мають визнати свою провину за Волинську різанину і визнати цю трагедію актом геноциду проти польського народу», – наголосив він. На думку Жарина, польська влада має зробити своїм головним завданням опіку над польською спадщиною за кордоном, зокрема у Східній Галичині, яка нині є частиною України. «Без Львова, міста, яке завжди було вірне Польщі, немає польського народу. Сьогодні це очевидно, хоч сучасні польські політики намагаються не згадувати про це», – стверджує політик «ПіС». Натомість посли політичного угруповання «Кукіз 15», яке дебютує в парламенті, нещодавно підписали документ під назвою «Національний контракт». У ньому декларують, зокрема, про підтримку ініціатив «збереження культурної та етнічної тривалості народу», «загострення актуальної міґраційної політики держави» тощо.
І все ж, Є. Чиквін має надію, що політики, які зараз є в парламенті, не будуть робити нічого проти меншин.
– Дії проти нацменшин некорисні для самої влади, тим більше, що опозиція відразу це використає проти них, – говорить колишній депутат. Саме так сталося у випадку президентського вето. Політик «Громадянської платформи» Анджей Галицький після рішення президента звернувся до політиків «ПіС», щоб вето відхилити. «Якщо „ПіС” декларує, що буде захищати слабкіших, то повинно розглянути це питання. Закликаю лідерів «ПіС» виправити цю помилку», – звернувся до політиків «ПіС» колишній міністр адміністрації та оцифрування. Рішення президента критикують теж інші політики «ГП» Роберт Тишкевич і Томаш Цимошевич, які коментували це у ЗМІ як зламання обіцянки президента Дуди щодо меншин, якою мала бути «гігантська підтримка для ініціатив, які меншини будуть популяризувати». ■
