Більше нас єднає, ніж ділить

Єжи ДамрошПОГЛЯДИ№13, 2017-03-26

Тема до дискусії

Таким гаслом я завжди звертаюся до українців. Нинішня історична ситуація вимагає тіснішої польсько-української співпраці, тим більше, що ворожі нам сили організують провокації з метою розбиття нашого альянсу. Щоправда, у відношенні до історичних подій часто по-іншому формується їх оцінка у свідомості обох народів, однак є можливість їх вирішення. І не стільки політичною дорогою, як інтелектуальною чесністю і спільним дослідженням правди.
Тому вже наприкінці 2014 р. у «Плоцьких нотатках» (№ 4) появилася моя стаття, яка торкалась потреби покликання (або переміни) польської вищої школи на доцільну модель – Університет Східної Європи (УСЄ). У моєму розумінні ця частина Європи охоплює терени міжмор’я А – Б – Ч, тобто Адріатичне – Балтійське – Чорне море. Однак тоді не був сприятливий момент для розв’язування проблем наукового значення, бо ж аґресор з тріумфом утверджував криваву окупацію частини території України – Криму і Донбасу. Було це грубе порушення Кремлем міжнародного права, про що треба неустанно говорити.
Щораз більше потрібна дискусія на тему нового університету, для якої, на мою думку, властивим місцем були б сторінки українського «Нашого слова».
Як ініціатор ідеї УСЄ наведу основні точки проекту (у найбільшому скороченні):
1. Мета. Академічні студії на багатьох відділах, що сприятиме інтенсивному розвиткові інтелектуальних перспектив та зосередженні як на науково-дидактичних, так і науково-дослідних справах, атмосфері пошани для відмінностей, а також зглиблятиме взаємну пошану. Усе це буде вести до пошуку спільної дороги для утвердження наукових підстав об’єктивним знанням.
2. Місце. Плоцьк або Варшава (І варіант: тісна співпраця двох приватних вишів під спільною назвою або ІІ варіант: центр у Плоцьку, а філія у Варшаві). Плоцьк лежить поза конфліктною частиною польсько-українського прикордоння, тут є відкрита на цю ідею Вища школа ім. Павла Влодковіца, якою керує проф. д-р габ. Збігнев Крушевський, видатний організатор науки.
3. Добірка. Викладачі і студенти різного етнічного родоводу (з території Східної Європи).
4. Фінансові засоби. Різні джерела, серед яких окремий фонд з правом господарської діяльності в Польщі та в Україні, європейські і державні дотації, підтримка фірм, пожертви громадських організацій, студентські оплати і наукові стипендії.
Якщо ідею цю підтримає щонайменше кілька осіб, тоді треба створити ініціативну групу, яка готувала б відповідні документи для Національної ради розвитку при президенті РП з метою вираження своєї думки (схвалення).
Отже, заохочую взяти в цій справі слово не тільки представників науки.

З пошаною,

проф. д-р габ. Єжи Дамрош,
керівник кафедри етнокультурології і реґіональної освіти Вищої школи ім. Павла Влодковіца у Плоцьку

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*