«Білорусизація» та санкції

(гс)ПОДІЇ№4, 2014-01-26

У Варшаві 19 січня перервано організований телебаченням «Republika» концерт солідарності з Україною, у рамках якого мало відбутися пряме телевізійне включення з Києва. Учасники встигли вислухати міні-концерт гурту «ДаґаДана», промови білоруських опозиціонерів, литовського гостя, почесного консула Чечні та голови Об’єднання українців у Польщі Петра Тими. Акцію перервали, коли з Києва надійшла вістка про чергові сутички. Зміцнення напруги в Києві – це результат того, що 16 січня провладна більшість в українському парламенті ухвалила низку законів, які обмежують можливість організувати масові акції, посилюють контроль над Інтернетом і мобільним зв’язком тощо. Спостерігачі наголошують, що українська влада щораз сильніше наближається до авторитарної системи управління білоруського та російського зразка.

Київ, 19 січня. На вулиці Грушевського лідер «Удару» Віталій Кличко (з піднятими руками) намагається зупинити мітингувальників перед атакою на міліцію. Фото Олексія Заклецького
Київ, 19 січня. На вулиці Грушевського лідер «Удару» Віталій Кличко (з піднятими руками) намагається зупинити мітингувальників перед атакою на міліцію. Фото Олексія Заклецького

Після віча опозиції в Києві 19 січня відбулися сутички з силовими структурами. Активісти підпалили машини міліції, а ті у свою чергу застосували водомети, гумові кулі та шумові ґранати. За даними мас-медіа, більше як 150 осіб з обох сторін постраждали внаслідок різних травм. Радикальних настроїв людей не вдалося вгамувати лідерам опозиції. Слід відзначити, що влада мала можливість не допустити до напруги, але цього не зробила. Спостерігачі добачають у цьому цинічну тактику – доказати радикальність протестантів, щоб таким чином обґрунтувати потребу застосування сили.
На жаль, у цей сценарій вписався, зокрема, активіст Автомайдану Андрій Коба та активісти радикального «Правого сектору», які закликали в неділю йти на Верховну Раду. Разом з тим прийняття «авторитарних законів» заново активізувало протестувальників. Тепер вони також посилюють свої вимоги щодо опозиції – вимагають виразного лідерства і практичних кроків. Принаймні теоретично на ці заклики відповідає план дій, представлений на Майдані лідером партії «Батьківщина» Арсенієм Яценюком. У плані опозиція оголосила створення Народної ради, висловлення недовіри і відставку Віктора Януковича та створення нової Конституції: «Після створення Народної ради України має бути створений Народний уряд, який приведе Україну до ЄС, зупинить диктатуру Януковича і буде урядом європейської України. Такий наш план дій», – говорив А. Яценюк. У понеділок 20 січня влада почала переговори з опозицією, але на перших зустрічах участі не брав президент Янукович.
Глибоке занепокоєння прийнятими в Україні законами і загальною ситуацією висловили Європейський Союз та США. На сайті Посольства США в Україні з’явилася заява речника Ради національної безпеки США Кейтлін Гайден, у якій засуджуються кроки української влади: «Уряд ослабив основи української демократії, запровадивши кримінальну відповідальність за мирні протести і позбавивши громадянське суспільство й політичних опонентів демократичного захисту, наданого їм законом». Разом з тим США закликають українську владу скасувати нові закони, вивести спеціальні служби з центру Києва та почати переговори з опозицією. У свою чергу верховний представник ЄС з закордонних справ Кетрін Ештон наголосила на тому, що закони порушують фундаментальні права, та закликала В. Януковича їх переглянути. Інші європейські політики відзначили, що в Україні зроблено спробу заборонити усе, що опозиція робила протягом останніх двох місяців. Свою оцінку висловив також міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. В ефірі радіо «TOK FM» він заявив: «Якщо в Україні маємо закони, які забороняють громадянам демонструвати своє ставлення до корупції чиновників найвищого ранґу, то це є очевидним дрейфом у напрямку „білорусизації”». Сікорський переконував, що Польща надалі залишається приятелем України, але саме «українська влада може приблизити Україну до демократичних держав або віддалити її від них».
В ситуації радикалізації кроків стосовно учасників протесту світове співтовариство щораз голосніше говорить про можливі санкції щодо представників влади в Україні. У цій справі заяву прийняв Світовий конґрес українців. Автори документа закликали Канаду, США і ЄС негайно запровадити візові обмеження й індивідуальні фінансові санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав і свобод людини в Україні. Нещодавно під час слухань у Конґресі США з питання кризи в Україні пролунала заява, що «санкції проти України вже на столі». За таке розв’язання висловився минулої суботи в польському щоденнику «Газета виборча» публіцист і представник нашої громади Мирослав Чех. За його оцінкою, президент В. Янукович планує жити за гроші, позичені в президента Росії, тримати свою владу завдяки спецпідрозділам міліції і не боятиметься пролиття крові мирних людей. Тому, на думку публіциста, міжнародна спільнота повинна перейти до дій: «Янукович, політики з його найближчого оточення та олігархи, які їх підтримують, мають відчути, що міжнародні санкції, запроваджені американцями, є не лише опудалом, а реальною загрозою для їхніх кишень. А українські багатії, серед яких багато політиків, мають чого боятися. Вони же тримають свої гроші на рахунках у Кіпрі, ведуть бізнес в Англії або Австрії. Страх перед конфіскацією майна міг би змусити їх припинити підтримку Януковича. Усі, також Польща, мусять наполягати, щоб сталося саме так», – писав М. Чех. Про санкції говорив і польський євродепутат Павел Коваль в інформаційному телебаченні TVN24. Проте, на думку політика, такий механізм повинен застосовуватися у справді крайній ситуації, а «не лише тому, що вимагає цього українська опозиція». На думку П. Коваля, напругу краще почати знімати з позитивних явищ, серед яких – відміна віз для українців. При цьому політик відзначив, що ЄС не повинен бути надто принциповим щодо цього питання і скасувати візи, якщо навіть українська влада сьогодні не виконала всіх формальних вимог: «Якщо хочемо справжніх змін в Україні, то в цьому процесі повинна брати участь також частина теперішньої влади», – говорив П. Коваль про умови розв’язання кризи в Україні. Водночас колишній український міністр внутрішніх справ і активіст Майдану Юрій Луценко
в інтерв’ю виданню «Лівий берег» назвав, мабуть, одну з головніших перешкод для появи позитивного вирішення: «Українці схильні шукати прості відповіді на складні питання. Ось у чому проблема. Активістам Майдану дуже хочеться вірити: існує якась кнопка, варто її натиснути – і Янукович піде. Нема такої кнопки, це ілюзія», – говорив Ю. Луценко. В його оцінці мільйонні протести по всій державі і діяння за схемою польської «Солідарності» можуть довести до цього, що Майдан перестане всього-на-всього заважати В. Януковичу, а він просто почне його боятися.

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*