(пл) ■ ПОДІЇ ■ №40, 2014-10-05
Унаслідок подій в Криму та війни у східній частині України, за оцінкою ООН (пол. – ONZ) свої доми покинуло майже 900 тис. осіб. Ці люди шукають притулку в центральних і західних областях України, а також у Росії, Білорусі та Польщі. Над Віслою такі особи хотіли б отримати статус біженця. Але чи так станеться?
«Порівнюючи теперішню ситуацію з попередніми роками, нині до нас надходить більше заяв про надання статусу біженця. Більшість заяв – від громадян України. Звичайно, це не та кількість, з якою наша установа не могла б собі порадити», – оцінює Ева Пєхота, прес-секретар Управління з питань іноземців.
Згідно з польським законодавством, особи, які звернуться до управління з такою заявою, мають право до соціальної опіки. Це відноситься до кожного. Діти шкільного віку, які приїхали з батьками, отримують підручники і навчаються в польських школах.
Осередки, в яких приймають біженців, переважно знаходяться у воєвідствах східної частини Польщі. Зрозуміло, так усе організовано з логістичних міркувань. «Саме через східний кордон Польщі найчастіше потрапляють до нас люди, які хочуть отримати статус біженця», – говорить прес-секретар.
Коли почався конфлікт у східній частині України, тодішній міністр внутрішніх справ Польщі Бартломей Сенкевич декларував, що Польща готова прийняти близько 10 тис. біженців з України. Згідно з інформаціями УПІ, цього року вже понад 1500 громадян України подали в Польщі заяви про надання статусу біженця. Тепер вони переважно проживають в осередках для біженців. Однак отримати статус біженця майже ніхто не має шансів.
Польське законодавство у цьому питанні для українців – неприхильне. Громадяни України, які хочуть отримати в Польщі статус біженця, хоч їхні домівки опинилися на території війни, скоріш за все не отримають такого статусу. Закон дозволяє надавати статус біженця тим особам, які не можуть отримати захисту у своїй країні.
А люди, які тікають з Луганської і Донецької областей, повинні спочатку шукати притулку в інших реґіонах України.
Отже, це стосується і кримчан, які почали виїжджати до Польщі ще в березні.
«Нікого сьогодні не цікавить, що Росія анексувала Крим і що його мешканці не мали й не мають можливості там жити. Нині ситуація така: якщо існує українська держава, громадянами якої є жителі Криму, то захист у першу чергу вони повинні шукати на її території», – говорить Томаш Міськевич, муфтій Мусульманського релігійного об’єднання в Польщі. Саме це об’єднання і татарська меншина з Підляшшя у квітні цього року вирішили допомогти 30-особовій групі кримських татар, які в березні приїхали до Польщі. Кримських татар спочатку поселено в осередку біженців у Дембаку біля Підкови-Лісної неподалік Варшави, а опісля в Лукові у люблинському воєвідстві. Потім, завдяки допомозі татар з Підляшшя, кримські родини поселилися на Підляшші. Сьогодні більшість з них проживає в окремих квартирах. Чи надовго – невідомо.
«У червні кілька осіб з цієї групи отримали неґативну відповідь у справі надання їм статусу біженця. Звичайно, вони подали апеляцію до Управління з питань іноземців. Якщо знову дістануть неґативну відповідь, будуть змушені виїхати з Польщі», – говорить Т. Міськевич, який відразу зазначає, що навіть у такому випадку кримські татари не будуть залишені напризволяще.
Подібне діло виконують українці зі Щецина, які допомагають одному біженцеві з Криму (колишньому прикордоннику), який прибув до міста після того, як Росія анексувала Крим. Тепер кримчанин отримує соціальну допомогу в сумі 750 зл. від держави, а житло забезпечують йому саме щецинські українці. Згідно з законом, особи, які стараються отримати статус біженця, не можуть бути улаштовані на роботу. Тому без фінансової допомоги від української меншини він не міг би вижити.
Така ж ситуація 3-особової сім’ї, котра приїхала з Донецької області.
«Всі знають, що за 1300 зл. на місяць сім’я, котра мусить винаймати житло, просто не виживе, оскільки майже всі ці гроші мусить видати на оплату помешкання. Тому наша українська громада вирішила, що буде забезпечувати їм кошти на щоденне життя», – говорить Іван Сирник, голова Щецинського відділу ОУП. Сім’я з Донецька приїхала до Щецина з 17-літньою дочкою, яка зараз мала б продовжувати навчання в якомусь вищому навчальному закладі. Цією справою теж зайнялася українська меншина.
«Хочемо бути в контакті з президентом міста, щоб надав цій молодій особі якусь допомогу у формі стипендії», – підказує І. Сирник.
«Вони чекають тепер на отримання статусу біженців. Знаю, що з цим буде важко. Але знаю теж, що ця сім’я не бере до уваги повернення на Донеччину. Тому наша поміч необхідна», – додає голова Щецинського відділу ОУП.
* * *
Про долі громадян України, які опинилися в Польщі і клопочуться тут про надання статусу біженців, будемо писати у чергових матеріалах.
