Без віз на кордоні Україна – Євросоюз. Що зміниться?

Павло ЛозаУКРАЇНА№17, 2017-04-23

Ймовірно, уже в червні українці зможуть їздити в Євросоюз без віз. Хто і за яких умов зможе цим скористатися? Що така зміна означає для польського ринку праці і як вона вплине на українсько-польський кордон?

Для кого буде доступний ЄС без віз?
Європейський парламент 6 квітня підтримав пропозицію Європейської комісії надати Україні безвізовий режим. Шлях до безвізу для України тривав 11 років. Тому парламент ЄС радше вже не скасує свого рішення, а це означає, що поїздки на захід для українців можуть стати доступнішими уже з 11 червня цього року, коли запрацює безвізовий режим.
Право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу отримають власники біометричних закордонних паспортів. Подорожувати можна буде на 90 днів кожні шість місяців до всіх країн ЄС, крім Великої Британії та Ірландії. Їхати буде можна теж до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які належать до шенгенської зони, але не є членами ЄС.
За останні два роки біометричні паспорти видано майже трьом мільйонам українців. До кінця цього року їх зможе отримати ще близько півтора мільйона українських громадян. Але наявність такого документа не означає, що в зону Шенгену пускатимуть усіх. Прикордонник має право відмовити у в’їзді, якщо людина не може чітко пояснити, куди і навіщо вона їде. Тому українцям краще мати з собою документ про бронювання житла, зворотний квиток і медичне страхування.
Після запровадження безвізового режиму українці, які мають закордонні паспорти старого зразка, також можуть їздити в Європу, але в документі обов’язково треба мати дозвіл на подорож шенгенською зоною. Інакше буде з мешканцями анексованого Криму. Вони зможуть в’їхати в ЄС без віз лише з біометричним паспортом громадянина України.

Плюси та мінуси

Основна перевага безвізового режиму – економія часу, нервів і грошей. Щороку українці віддають за послуги візових центрів та консульств до 50 мільйонів євро. Крім того, безвіз сприятиме розвиткові не лише економіки, бізнесу в Україні чи появи нових сполучень, але теж буде міняти українське суспільство.
Мільйони українців з провінції, які досі боялись возитися з візовою бюрократією, зможуть нарешті поїхати в західні країни і спробувати чогось хорошого повчитися, – вважає Павло Зуб’юк, український журналіст-дописувач, який щороку відвідує кілька європейських країн. – У таких умовах варто звернути особливу увагу на українських старшокласників і студентів: значно спростилися умови для того, щоб зруйнувати «залізну завісу» між ними та європейськими колеґами. Але для цього потрібна допомога громадських організацій, бо самі вони ще довго відчуватимуть себе в Європі лише гостями.
Мандрівник бачить теж мінуси:
Підозрюю, що черги на кордоні можуть стати небезпечно довгими, а квитки на потяг Київ – Перемишль буде неможливо придбати навіть за місяць до подорожі. Власне, складність перетинання кордону – це основний мінус у введенні безвізового режиму, бо кількість і пропускна здатність переходів, а надто піших, між Україною і країнами ЄС недостатня, – заявляє П. Зуб’юк.

Чи відбудеться відплив працівників?

Рішення Європарламенту скасувати візи для громадян України викликало великі емоції серед українців, про що засвідчують коментарі в соціальних мережах. Багато хто, у кого немає робочої візи, бачить у цьому шанс виїзду на роботу в різні країни ЄС. Емоції можна було помітити й серед поляків. На польських сайтах з’явилися коментарі типу: «для наших нема праці, а їх приїде ще більше», «через них будемо мати жалюгідні зарплати». Але такі побоювання щодо заповнення українцями польського ринку праці – безпідставні, адже безвізовий режим не даватиме українцям права працювати в ЄС. Одночасно помічено, що на безвізі Польща може втратити, бо українці, скоріш за все, будуть виїжджати у багатші країни зони Шенген.
Маріуш Маркевич, голова управління компанії «SAS Logistic», яка сім років набирає кваліфікованих фахівців і некваліфікованих робітників зі східних ринків, вважає, що рішення ЄС про безвіз для українців не затрусить польським ринком праці.

– Не думаю, щоб відразу почалися якісь масові втечі. Не буде ситуації, що більшість українців спакує валізи і поїде в західному напрямку, – говорить М. Маркевич, який застерігає, що ви’їзд у зону Шенген не буде таким простим.
– Прикордонна служба буде оцінювати, кого пускати, а кого ні. Проблемою стане депортація тих, що були там нелеґально, – вважає представник «SAS Logistic».
Сьогодні українець у Польщі може заробити до 5 разів більше, ніж у себе вдома. Але справа в тому, що, наприклад, у Німеччині він зможе заробити у 4 рази більше, ніж у Польщі. Чи українці вирішать працювати нелеґально в інших країнах ЄС, наприклад, у Німеччині?
М. Маркевич вважає, що така ситуація може виникати у випадку сезонних робіт у сільськогосподарській і будівельній сферах. З іншого боку, як зазначає він, з огляду на свої міґраційні проблеми, Європа буде уважніше слідкувати за процесом.
– Гроші, які можна заробити на заході, дуже привабливі. Трохи людей поїде і буде працювати там нелеґально. Але управління праці Німеччини та інших країн не будуть пасивно спостерігати за ситуацією, бо самі мають проблеми з великим напливом міґрантів з Близького Сходу, – говорить М. Маркевич.
Коли, однак, буде по-іншому, на польського ринку виникне гірша ситуація, ніж тепер. Слід згадати, що згідно зі звітом трудових ресурсів у Польщі, у даний час 41 відсотків польських роботодавців не можуть знайти працівників. У світі в середньому цей показник коливається на рівні 38 відсотків.

Ретельніша перевірка
Звичайно, введення безвізу означає збільшення кількості осіб, які перетинатимуть кордон України з країнами ЄС. Але час очікування на кордонах може збільшитися теж через прийняття Євросоюзом змін, у зв’язку з якими, від 7 квітня цього року кожну людину, яка в’їжджає на територію Шенгенської зони або виїжджає з неї, прикордонники повинні перевіряти ретельніше. Що це означає?
Згідно з повідомленням Прикордонної служби Польщі, тепер кожного будуть провіряти в державних і європейських базах даних для того, щоб підтвердити, що даній людині не заборонено в’їхати у ЄС або, найголовніше, людина не є реєстрована як особа, яка представляє загрозу для безпеки держави або громадського порядку.
– На сьогодні ми не маємо інформації про якісь більші утруднення, – заявляє прес-секретар головного коменданта Прикордонної служби Аґнєшка Голіас.
Залежно від місцевих потреб і на основі аналізу руху на кордоні і прогнозів протягом дня, Прикордонна служба буде застосовувати принцип гнучкого планування праці служб, а в деяких ситуаціях запускатимуть додаткові пункти пропуску осіб, а навіть мобільні пункти.
Поправка до Шенгенського кодексу є реакцією ЄС на терористичну загрозу в Європі. Варто додати, що нові правила перетину зовнішніх кордонів Шенгену стосуються не тільки автомобільних і залізничних пунктів пропуску, але й морських портів та аеропортів. ■

Поділитися:

Категорії : Bez kategorii

Коментарі

  1. Dwa roki temu nazad ja buw w Ukrinskomu konsulatie w Lublinie, kotoryj bidmuwil mi wizu. To pkazuje, szczo naszoju Ukrainu komunisty wolodijut, i wony ne choczut, szczoby zakordonni Ukrincy pryjezdzaly na Batkiwszczynu.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*