(гс) ■ ПОГЛЯДИ ■ №35, 2016-08-28
Громадськість Холма не готова на найменування одного зі скверів іменем українського політика та історика Михайла Грушевського, який 150 років тому народився в цьому місті.
Про це нещодавно повідомили місцеві мас-медіа, звітуючи про зустріч міських депутатів з українськими дипломатами. З українського боку в зустрічі брали участь генеральний консул у Люблині Василь Павлюк та почесний консул Станіслав Адамяк. Ініціатором переговорів був голова Міської ради Холма Зиґмунт Ґардзинський. Варто відзначити, що на зустріч не запрошено представників Українського товариства, яке вже десять років тому старалося про появу вулиці або скверу М. Грушевського у Холмі. Це черговий приклад іґнорування позиції представників української нацменшини в Польщі. Вдаряє той факт, що холмські самоврядники висловлюються від імені всіх мешканців міста. Леґітимізувати такий підхід могло би проведення опитування в місті чи широкого обговорення проблеми. В місцевому тижневику «SuperTydzień Chełmski» згадано оцінку історика Евґеніуша Вільковиського. За його словами, М. Грушевський бачив Холм у межах України і неґативно ставився до поляків. Саме це тут беруть як підставу рішення щодо появи вулиці на честь відомого українця.
Тому поки що не будемо починати цю дискусію, – говорив тижневикові «SuperTydzień Chełmski» голова Міської ради Холма З. Ґардзинський.
За його словами, українські дипломати прийняли таку позицію зі зрозумінням. З. Ґардзинський відзначає, що між учасниками зустрічі після такого рішення не було ворожих жестів, сторони подали собі руки і розійшлись у згоді. Холмські депутати цього дня ознайомилися також з альтернативною пропозицією найменування скверу, якому українська сторона хотіла надати ім’я М. Грушевського. З ініціативи міських депутатів від клубу «Права і справедливості» появилась пропозиція удостоїти це місце ім’ям Казимежа Черніцького, мешканця Холма, який причинився до розвитку поліграфії і видавничого ринку у Холмі. Тут суперечливостей повинно бути значно менше хоч би тому, що сумнівів не викликає національність кандидата.
Неґативне рішення щодо вулиці М. Грушевського у Холмі дивує також тому, що ідея мала підтримку на державному рівні. Про це ще у травні цього року говорив голова польсько-української парламентської групи Міхал Дворчик після зустрічі зі спікером українського парламенту Андрієм Парубієм: «Ми встановили, що з нагоди 150-річчя з дня народження президента Грушевського як польські парламентарії подбаєймо про це, щоб одну з вулиць чи сквер у Варшаві або Холмі найменувати його ім’ям. З другого боку, разом з українськими депутатами візьмемо участь в урочистостях у Житомирі, де одній з вулиць надано ім’я президента Леха Качинського».
Однак ця його декларація, як видно, не знайшла зрозуміння серед політиків міста Холма. Без зрозуміння прореаґували вони так само на декілька звернень Українського товариства у справі відзначень 150-ї річниці з дня народження М. Грушевського. Українці хотіли це свято провести у співпраці з місцевою владою, проте так і не отримали відповіді від президента Холма, голови ради міста чи воєводи, яким чином у міру своїх повноважень вони хочуть співорганізувати цю врочистість. Про сподівання провести цьогорічне свято так, як 2006 р., тобто у співпраці з владою міста, українськими дипломатичними структурами та Українським товариством (УТ), його голова Григорій Купріянович писав на початку липня в листі до посла України в Польщі Андрія Дещиці. Г. Купріянович відзначає, що УТ стримувалося з організаційними кроками, вважаючи, що програму варто узгодити з потенційним партнерами. «Проте бачимо, що лише ми відчуваємо потребу таких узгоджень», – написано в документі, де є інформація також про перші організаційні кроки щодо ювілею, незалежно від інших суб’єктів.
Вшанування національних героїв сусідньої нації та держави – це великий символічний жест єдності і взаємоповаги. М. Грушевський народився у вересні. Залишилось небагато часу, щоб усе-таки спробувати продемонструвати цю символіку, тим більше, що десять років назад це чомусь було можливе і відбулося без перешкод.
