Степан Мігус ■ ПОДІЇ ■ №44, 2014-11-02

Українські заробітчани одержать зароблені гроші

Рішенням Окружного суду в Ольштині з 20 жовтня несолідний роботодавець Роман Х. з підольштинської Вжесини має віддати 102 тисячі злотих сімнадцяти хлопцям з Івано-Франківщини. Це перший у Польщі вирок, яким Феміда зобов’язала польського роботодавця віддати належну зарплату громадянам України, які працювали на нього «на чорно», тобто без оформлених документів.

Сімнадцять молодих гуцулів з Прикарпаття, серед яких більшість з вищою освітою, півроку по кільканадцять годин майже кожного дня, починаючи з травня 2013 р., працювали на підприємстві утримання шляхів і водного устаткування Романа Х. з Вжесини коло Ольштина. Обкошували рови при швидкісних дорогах, упорядковували узбіччя, розчищали очисні споруди, ставки та інші водні ресурси на Вармії і Мазурах. Заробили загалом понад 121 тис. зл. Їхні сім’ї раділи з очікуваного заробітку, адже надходили Різдвяні свята.
Власник підприємства Роман Х., як усі одноголосно стверджують, обіцяв їм виплатити зароблені ними гроші. Хлопці ще в першій половині листопада хотіли виїхати додому. Раптом виявилося, що грошей не буде, бо фірма має клопоти. Власник їм запропонував їхати додому, а сам обіцяв заплатити гроші в майбутньому. Вони не погодилися, та й повертатися не було за що, бо ж одержували щомісяця гроші тільки на те, щоб сяк-так пережити. Обіцянки шефа, що під кінець роботи виплатить їм належну суму, не здійснилися. Він не виплатив українцям зароблених грошей, зник і перестав приймати телефонні дзвінки від них. На мій дзвінок прореаґував тільки тому, що не знав, чий це номер. «Це неправда, що я не хочу платити. Ми все з ними вияснили. Вони повинні трішки потерпіти, бо маю до них застереження. Я не можу далі розмовляти», – коротко відповів підприємець, так і не пояснивши причини затримки виплати грошей і своїх застережень, поклав слухавку.

Валерій Приходько з Тисменниці, який не один раз організував своїх краян на роботу до цього підприємства, де, до речі, сам пропрацював майже п’ять років, після цієї розмови заперечив, що все в порядку, і вкотре з хлопцями поїхав до бюро підприємця. Чудом удалося застати шефа на місці. Він, імовірно, занепокоєний зацікавленням журналістів, написав посвідку, що до 5 грудня 2013 р. виплатить своїм колишнім робітникам… 106 тис. 200 зл., зменшивши суму на 15 тис. зл., відраховуючи і 700 зл. на подорож його недавніх робітників в Україну. Сподівався, що вони вже не повернуться. В. Приходько каже, що вони погодилися на зменшення належної їм суми, бо ж хотіли одержати гроші до Нового року, тобто пішли назустріч підприємцю.
Через кілька днів після терміну виплати, до чого зобов’язався сам власник, робітники приїхали по належний їм заробіток, хоч підприємець знову не відповідав на дзвінки. Здивований їхнім приїздом, за словами гуцулів, Роман Х. лише їм сказав: «Ви дарма приїхали, жодних грошей не одержите», – і тріснув дверима…
Українцям довелося шукати поради в ольштинській юридичній конторі меценаса Леха Обари, до якої їх відправлено в Ольштинському відділі ОУП… Суд доволі швидко розглянув цю прецедентну справу, хоч підприємець не завжди зголошувався на засідання. Не було його й під час оголошення рішення. З-посеред 17 робітників у суді був лише В. Приходько, який не ховав своєї радості від рішення ольштинської Феміди.
«Я дуже дякую всім: і ОУП, і журналістам, і меценасу Л. Обарі та його співпрацівникам за допомогу, – говорив після вироку зі сльозами на очах. – У нас справді складно з роботою, бо ж інакше ми б не тинялися по світі за заробітками. Я приїхав сам, бо частина хлопців воює з російським аґресором на Сході України, частина – на заробітках. Вони зобов’язали мене представляти їх у суді. Вони вже телефонували і, почувши рішення суду, раділи, як і я».
Ольштинський суд зобов’язав також підприємця Романа Х. заплатити українським робітникам відсотки від згаданої суми і кошти судового засідання. ■

Поділитися: