(ак-б)КУЛЬТУРА№1, 2013-01-06

Винятковий вернісаж відбувся 16 грудня у варшавському Домі культури «Śródmieście»: на його стінах представлено біля 80 ікон, написаних на склі. Їхніми авторами були переважно діти, хоч на виставці можна було знайти й праці дорослих митців. Ікони були створені в рамках міжнародного проекту «Писані світлом – пізнання через ікону», ініційованого холмським Фондом «На стику».

Половина представлених праць походили з України, де в луцькій художній студії при монастирі Святого Василія Великого два роки молодь і діти вчилися цього мистецтва під керуванням професійних мисткинь – Тетяни Мялковської та Галини Черниш. Другу частину написали діти й дорослі аматори з холмської арт-студії «Візуарт».
Українська частина праць уже раніше представлялася в різних містах України, Литви і Польщі. Ідея зробити виставку у Варшаві народилася зовсім випадково. Колись Анна Родзевич-Машлянко просто проходила коло Дому культури, тож і зайшла спитатися. Під час розмови з директоркою Анною Мєчинською запросила її до церкви та розповіла про Об’єднання українців у Польщі. Так виникло бажання зробити разом польсько-український проект. А наступним кроком було саме влаштування виставки народної ікони на склі.
Перед вернісажем у Домі культури «Śródmieście» відбулися майстер-класи для польських дітей, під час яких дітлахи вчилися технік малювання на склі й писання ікони.
– Ікона – це винятковий твір, який поєднує мистецьке ремесло з духовністю, – сказала А. Мечинська. – В іконах, які приїхали до нас з України та з Холма, видно духовність. Видно, що тема не байдужа її авторам.
В урочистому відкритті вернісажу взяли участь, зокрема, перший секретар Посольства України в Польщі Світлана Мирончук, голова ОУП Петро Тима і представники греко-католицького духівництва.
– Такі події для нас дуже важливі, бо дозволяють нам зрозуміти один одного, пізнати іншу націю, побачити її душу, – сказала С. Мирончук.
– У наших культурах є багато спільних духовних цінностей.
Вернісаж супроводив короткий концерт колядок у виконанні групи обдарованих молодих людей, які почали разом працювати, але ще не встигли вибрати собі назви.
Народна ікона на склі була дуже популярна в кінці ХІХ і на початку ХХ століття. Її малювали прості люди, які не мали жодної освіти, але робили це зі щирого серця. Писали ікони з молитвою і по копії. Колись ікона на склі була обов’язковою частиною інтер’єру української хати й придорожніх каплиць південної частини Прикарпаття, Буковини, Закарпаття та частин Галичини й Волині. З’являлася також у Східній Україні, куди її возили на продаж. Нині такі образи можна зустріти лише в музеї, оскільки звичай писання ікони на склі витіснила фотографія. Організатори майстер-класів намагаються повернутись до забутої вже традиції, заохочуючи дітей і молодь творити скляні образи. На виставці чи в каталозі жодна ікона не є підписана, але, як пояснює Т. Мялковська, це такий звичай: автор на народній іконі на склі не вказується, бо це копія іншої народної ікони. «Це так само, як з народною казкою, яка не має конкретного автора», – додає вона.
Виставка у Варшаві триватиме до 10 січня 2013 р. Пізніше ікони поїдуть до Люблина, а протягом 2013 р. їх можна буде побачити і в інших містах Польщі.

Поділитися:

Категорії : Культура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*