У напрямку до примирення

Григорій СподарикПОГЛЯДИ№19, 2013-05-12

Хроніка діалогу

У непростому процесі польсько-українського примиреня нещодавно появилися чергові ініціативи, які повинні позитивно вплинути на нього. До них слід зарахувати зустріч 24 квітня архиєпископа УГКЦ в Польщі Івана Мартиняка і голови сеймової комісії нацменшин Мирона Сича з президентом Польщі Броніславом Коморовським та його міністрами Яцеком Міхаловським і Яромиром Соколовським. У ході зустрічі митрополит Мартиняк передав главі польської держави звернення Синоду єпископів УГКЦ з приводу 70-річчя Волинської трагедії та запросив його на панахиду за жертви цієї трагедії, яку відслужить 27 червня ц. р. в церкві оо. василіан у Варшаві глава УГКЦ патріарх Святослав. Архиєпископ І. Мартиняк та депутат М. Сич зустрілися також з маршалком Сенату рп Боґданом Борусевичем та віце-маршалком Сейму рп Цезари Ґрабарчиком, який є також головою Польсько-української парламентської асамблеї.
У день проведення цієї зустрічі в Україні відбулася чергова важлива подія на шляху примирення. Там представники восьми конфесій, зібрані в Раді Церков Волині, підписали звернення до українців і поляків щодо 70-річчя Волинської трагедії і закликали їх вибачити один одному, «розірвати ланцюг зла, який тягнувся стільки століть, добрими вчинками». Документ підписали волинські єпископи православних Церков Московського та Київського патріархатів, Греко-католицької та Римо-католицької і протестантських церков. У документі ієрархи відзначають, що сьогодні шукати причини чи винуватців тих жахливих подій – дуже важко й боляче. На їхню думку, тодішні події слід оцінювати з жалем і гіркотою, у світлі християнських заповідей: любові до Бога та ближнього. «Так, ми є їхніми нащадками і живемо на тій землі, де проходили ці події. Але не маємо права судити, а тим більше карати чи мстити. Ми в першу чергу – християни і до нас звертається Христос словами апостола Павла: „Нікому не відплачуйте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми. Не мстіть за себе, улюблені” (Рим. 12:17–19)», – написано у зверненні Ради Церков Волині. Ієрархи закликають також віддати шану тим героям – і українцям, і полякам, – «які рятували ближніх, незалежно від їхньої національності, часто ризикуючи своїм життям». Церковники відзначають, що в контексті трагічного минулого непримиренність окремих осіб або й груп може роздмухати пригаслі кривди: «Не даймо ворогові роду людського знову розсварити наші народи! Нехай історики й надалі з науковою неупередженістю вивчають ті страшні події. Але щоденні добросусідські зв’язки поляків і українців по обидва береги Бугу хай стають нерукотворним пам’ятником жертвам тієї трагедії», – написано у зверненні.
У протилежному до вказаного Церквами напрямку пішли депутати від Польської народної партії (ПНП, пол. Polskie Stronnictwo Ludowe – PSL), які, нагадаймо, зареєстрували в Сеймі РП 11 квітня проект постанови про визнання, зокрема, ОУН і УПА злочинними організаціями, що вчинили геноцид польського населення Східних Кресів у 1939–1947 роки. Проголошення такої ідеї, як можна було здогадатися, призвело до того, що з українського боку частина політиків заговорила про подібний документ стосовно злочинів польської Армії крайової чи Селянських батальйонів проти мирного українського населення.

Намагаються обмежити зростаюче напруження не лише представники церковних структур. Нещодавно виконувач обов’язків директора департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Євген Перебийніс заявив на зустрічі з українськими журналістами: «Гіпотетичне прийняття цього законопроекту не буде відповідати високому рівню польсько-українських відносин». Український дипломат висловив надію, що такі питання не будуть політизуватися і повідомив про пропозицію Верховної Ради для Сейму рп про встановлення спільного дня примирення українців і поляків. Таку ініціативу підтримують, зокрема, члени створеного на початку квітня українськими світськими та церковними авторитетами громадського комітету «Примирення між народами». У його зверненні до влади України та Польщі виражене таке прохання: «(…) прискорити підготовку спільних документів про примирення та пам’ять жертв українсько-польського протистояння часів Другої світової війни та одразу після неї». На думку учасників комітету, доцільно встановити спільний для двох країн День пам’яті та примирення українського і польського народів.
Складення спільного заклику до примирення від найвищих державних органів Польщі та України вже віддавна домагається депутат М. Сич. Він також розкритикував ініціативу політиків, які є представниками Польської народної партії: «У Польщі так склалося, що Пнп виступила з таким проектом. І ще раз підкреслюю, що це проект, це ще не ввійшло в механізм праці Сейму. На мою думку, він дуже радикальний. Я не думаю, щоб такий варіант був можливий», – говорив депутат, коментуючи ситуацію для українського телеканалу ICTV. До подібної думки схиляється також посол України в Польщі Маркіян Мальський, який на запитання інформаційного аґентства «Українські новини» сказав, що «спроби окремих політичних сил Польщі перевести питання волинських подій у політичну площину, особливо з використанням антиукраїнських формулювань, не зустрінуть підтримки парламентської більшості».
На зростання з двох сторін радикальних тенденцій щодо волинського злочину прореаґував також співголова Польсько-українського форуму партнерства Павел Залевський. В офіційній заяві він, зокрема, написав: «Ми повинні розуміти, що розпочали довготривалий процес. Необдумані ініціативи можуть його тільки ускладнити, а якщо будуть повторюватися – навіть зупинити». П. Залевський оцінив, що шкідливим для примирення є наявні в Україні спроби ставити під сумнів основні факти щодо Волинської трагедії та «крайня поведінка з польського боку». ■

Поділитися:

Категорії : Погляди

Коментарі

  1. Shkoda shcho Redakciya wymknula takozh mozhlyvist komentariv do statti “Molytva za prymirennia” (NS vid 16 travnia).
    Duzhe tishusia, shcho NS tak skoro zareahuvalo na ciu pryiemnu relihiyno-suspilnu podiyu (9 travnia). Odnak, koly chytaiu, shcho pols’kyi istoryk, dobre oznaiomlenyi z temoiu bratovbyvchoi borot’by (m.in. detalno doslidzhuvav trahediyu sela Verkhovyny), hovoryt pro “nenaikrashchu, neprodumanu nacionalnu polityku mizhvoiennoi Polshchi”, to boiusia, shcho pravdyvoho pol.-ukr. poiednannia, khrystyianskoho proshchennia provyn ta peredovsim vzaimnoho zrozuminnia, shche skoro ne bude. Rozumiyu, shcho poiednannia ne povynno poliahaty na licytaciyi provyn, ale taka lahidna ocinka antyukrayins’koi polityky peredvoiennoi Polshchi ne ie dopustyma dlia ukrayinciv.
    U statti zabraklo zhadky, komu zavdiachuiemo ciu molytovnu iniciatyvu. To peredovsim dvi osoby:o. Stefan Batruch ta ks. Jerzy Ważny (parokh kostela), iakyi vzhe ne raz davav dokazy pravdyvoho pol.-ukr. prymirennia. Vlasne ks. Ważny zainicyuvav vykonannia shche u 2001 r. cikavoho ikonostasu pols’kykh i ukr. sviatykh, iakyi vzhe kilkakratno vykorystano v riznykh pol.-ukr. inicyatyvakh.

  2. Shkoda shcho Redakciya wymknula takozh mozhlyvist komentariv do statti “Molytva za prymirennia” (NS vid 16 travnia).
    Duzhe tishusia, shcho NS tak skoro zareahuvalo na ciu pryiemnu relihiyno-suspilnu podiyu (9 travnia). Odnak, koly chytaiu, shcho pols’kyi istoryk, dobre oznaiomlenyi z temoiu bratovbyvchoi borot’by (m.in. detalno doslidzhuvav trahediyu sela Verkhovyny), hovoryt pro “nenaikrashchu, neprodumanu nacionalnu polityku mizhvoiennoi Polshchi”, to boiusia, shcho pravdyvoho pol.-ukr. poiednannia, khrystyianskoho proshchennia provyn ta peredovsim vzaimnoho zrozuminnia, shche skoro ne bude. Rozumiyu, shcho poiednannia ne povynno poliahaty na licytaciyi provyn, ale taka lahidna ocinka antyukrayins’koi polityky peredvoiennoi Polshchi ne ie dopustyma dlia ukrayinciv.
    U statti zabraklo zhadky, komu zavdiachuiemo ciu molytovnu iniciatyvu. To peredovsim dvi osoby: o. Stefan Batruch ta ks. Jerzy Ważny (parokh kostela), iakyi vzhe ne raz davav dokazy pravdyvoho pol.-ukr. prymirennia. Vlasne ks. Ważny zainicyuvav vykonannia shche u 2001 r. cikavoho ikonostasu pols’kykh i ukr. sviatykh, iakyi vzhe kilkakratno vykorystano v riznykh pol.-ukr. inicyatyvakh.

  3. Ми загалом вимикаємо можливість коментувати статті щодо польсько-українського минулого, оскільки даною можливістю дужу-дуже активно користуються воріженьки-“спамери”. З іншим – згідні.

  4. Не знаю чому редакція вимкнула коментарі до розмови ред. Мігуса з С. Шереметою…
    Все таки, зверніть увагу на інформацію подану в одному запитанні. Група упівців подалася пішком на північ Польщі і там загинула в бою з УБ. Неймовірна історія. Варто детальнішого дослідження чи принаймні широкої статті на сторінках НС. Може є ще свідки.
    Добрий матеріал на фільм.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*