Український командир лікується в Ґурові-Ілавецькому

РоксоланаГРОМАДА№25, 2015-06-21

Це завдяки вам, дорогі читачі, здійснюється лікування 26-літнього майора Олександра Петраківського, який був важко поранений у голову, захищаючи своїх побратимів під час антитерористичної операції на cході України. Дуже вам дякуємо!

Олександр з донькою. Фото з сімейного архіву
Олександр з донькою. Фото з сімейного архіву

Нагадаймо, що молодий майор перебував на лікуванні в ізраїльській столиці, але воно виявилося надто дорогим, щоб його продовжувати. Потім батьки перевезли Сашка до Польщі, до м. Ілави, а там лікування виявилося неправильним як для пацієнта, так і для фінансів родини. Стан здоров’я молодого командира був критичний. Сьогодні він перебуває у стані часткової свідомості у Воєвідській реабілітаційній лікарні в Ґурові-Ілавецькому, де опинився завдяки підтримці української громади з інспірації Степана Мігуса, Громадського комітету «Разом з Україною» з Бартошиць, що його очолює Мирослав Малиняк, та за великого сприяння директора лікарні Данути Куницької. Комітет продовжує збірку грошових засобів на лікування нашого героя. На рахунку, завдяки вашим добрим серцям, з’явилося вже понад 11 тис. зл. Кошт 3-місячного лікування це сума 22–23 тис. зл. Реабілітаційні процедури починають приносити невеличкі ефекти, тому їх необхідно продовжувати. До Олександра кожного дня приходять люди доброї волі.

«Лебеді материнства»
Вікна лікарняної кімнати, в якій лежить О. Петраківський, виходять на мальовничий ґуровський ставок із самотнім островом, що розцвітає посередині акваторії. Довкола спокійно плавають білі лебеді, котрі нагадують нам про вічне кохання, вірність та материнську любов. З’являється і матір у вікні, яка власне зараз похиляється над своїм тяжко хворим сином. Невтомні батьки роблять усе, щоб їхня дитина вийшла з важкого стану. Вони від самого початку разом клопочуться при шпитальному ліжку – не відступають від хлопця ні на крок. У них також міцні і незламні характери – вони же військові. Тут відчувається материнське тепло й український дух боротьби.
Місцева лікарня має дуже добру славу в Польщі. Вона оснащена найсучаснішою медичною апаратурою, і тут, безсумнівно, дають висококваліфіковану медичну допомогу, тому всі сподіваються на покращення здоров’я українського командира.
«Пацієнт потрапив до нас у дуже важкому стані. Сашко отримав черепно-мозкову травму. У нього тетраплегія – це часткова утрата чуття рук і ніг. Йому надаємо індивідуальні фізіотерапевтичні процедури. Робимо все, що можливе», – пояснює нам Данута Куницька, директор реабілітаційної лікарні, і веде нас до кімнати Олександра.
«Реабілітація дуже інтенсивна, – додає п. Анета Звольська-Бродюк, спеціаліст неврології. – Стараємося вертикалізувати (поставити на ноги — ред.) пацієнта і розширити його руховий режим, але спочатку намагаємося пристосувати його до інвалідного візка».
Вже від дуже ранніх годин з Олександрової кімнати чути механічне гудіння. Це звук міксера, яким мати і теща вижимають натуральні овочеві соки, додають до них різні харчові добавки, щоб додатково підкріпити хлопця вітамінами й мікроелементами. До залу заходять реабілітанти і починаються лікарняні процедури. Батьки дуже вдячні всьому колективові за велику підтримку.
Cашко дуже схуд за період виснажливої хвороби. Він також змінився й на обличчі. Хлопець не говорить і не ходить, але в його очах палає те саме полум’я, яке бачимо на фотографіях перед трагедією.
«Він завжди мріяв, щоб стати військовим, – розповідає п. Тетяна, показуючи життєрадісні фотографії сина з 6-літньою дочкою і дружиною. – По-іншому й не могло бути, тому що ми з чоловіком військові. Ми – десантники і спецпризначенці, тому в нас програма бойова – виконання стрибків з парашута. Ми все життя на військовій службі. Думаю, що саме тому і син, і дочка виявили бажання стати військовими».
У цій довгій та складній боротьбі за життя рідні Олександра не залишаються самотніми. Люди їх постійно відвідують і допомагають. Спецпризначенець піддається професійній реабілітації. Крім цього, до пізнього вечора батьки роблять йому масаж, щоб покращити кровообіг і тим самим розбудити працю мозку. Вони вірять, що це допоможе. Лікарі підтверджують. З допомогою приходить і ґуровська греко-католицька парафія. Неймовірно зворушливо бачити тут ґроно все нових людей, котрі хочуть допомогти. Кожної неділі в церкві о. митрат Іван Лайкіш створює новий список парафіян, які підтримують батьків Олександра в терапії масажу.

Діяльність Громадського комітету «Разом з Україною»
В оздоровлення українського майора вірять також активісти Громадського комітету «Разом з Україною» з Бартошиць і тому проводять велику акцію збірки грошей на лікування українського командира, за що батьки щиро вдячні. Завдяки всім небайдужим людям, український герой має більші шанси одужати. Слід зазначити, що вплати для О. Петраківського надходять з усіх закутків Польщі (Бартошиці, Кентшин, П’ясти-Вeликі, Ольштин, Ельблонґ, Ґданськ, Білосток, Стеґна, Круклянки, Зелена Гора, Люблин, Томашково, Чорне, Лодзь, Боцьвінка, Любін, Валч, Суш, Ґедайти, Ютшенки, Ченстохова, Рин, Киселиці, Перемишль, Сянік та багато інших).
Комітет уже понад рік успішно веде свою благодійну працю. Його волонтери присутні на різних суспільно-культурних подіях, де продають «цеглинки», завдяки яким здійснюють усесторонню допомогу. Організація веде дуже активну діяльність. При заснуванні комітету ініціатори поставили собі за мету допомогти тим, хто завжди найбільше страждає внаслідок війни, тобто дітям. Цю ідею вони успішно здійснювали минулого літа, коли організували декілька таборів для дітей героїв України, батьки яких постраждали на київському Майдані та під час антитерористичної операції на сході України. Багато з них віддало життя за свій край, залишаючи дітей, яким тепер потрібна підтримка. Готується також гуманітарна допомога, яка незабаром буде відправлена в Коломийський район.
На даний момент найбільша акція комітету «Разом з Україною» – це збірка грошей на лікування майора Петраківського. Наразі організація підписала договір з ґуровським закладом на 3-місячне лікування. М. Малиняк та весь комітет дуже дякують усім жертводавцям. Водночас голова заохочує небайдужих людей до дальшої підтримки, бо лікування починає врешті приносити результати. Щоб зберегти життя військового, це лікування необхідно продовжувати. Проґрес дуже повільний, але він є. І це додає сили та навіває оптимізм. Отже, будьмо жертовними й надалі. Молодий український воїн-герой Олександр потребує нашої підтримки. ■

Komitet Społeczny «Razem z Ukrainą»
Номер рахунку:
35 2030 0045 1110 0000 0338 2350
з допискою PETRAKIWSKI

Поділитися:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*