«Пізнаємо права та історію національних меншин у Польщі і в Україні»

РоксоланаПОДІЇ№46, 2014-11-16

Знання про сучасне життя та історію національних меншин у Польщі і в Україні, досвід у сфері журналістики, незабутні екскурсії культурними й історичними стежками на Вармії та Мазурах, а також цікаві інтернаціональні знайомства – ось такі цінності подарував українській і польській молоді Фонд активних ініціатив розвитку з Варшави та його львівський партнер – Реґіональний благодійний фонд «Резонанс». Проект, який об’єднав шкільну молодь із двох сусідніх держав, проходив у дворику «Дембувек» у Бартошицях 12–17 жовтня ц.р. і був здійснений за фінансової підтримки Міністерства національної освіти в рамках конкурсу «Польсько-українське співробітництво молоді».

Молоді учасники проекту. Фото з архіву учасників
Молоді учасники проекту. Фото з архіву учасників

Проект «Пізнаємо права та історію національних меншин у Польщі і в Україні» згуртував 40 учнів віком від 14 до 17 років та 8 вчителів. З України прибули представники з різних міст Львівської області: Жидачева, Добротвору, Старого Добротвору та Червонограда. Польщу репрезентували дві школи з Бартошиць, одна – з Ґурова-Ілавецького і Барцянів.
Про місію цього заходу розповіли Іза Лесик та Олена Грабовська – авторки проекту, які одночасно його реалізували як тренери та перекладачі.
«Мета проекту, – пояснює голова Фонду активних ініціатив розвитку І. Лесик, – підвищити знання дітей і вчителів про права меншин, про ситуацію української меншини в Польщі, про їх культурне та релігійне життя, а також про Акцію «Вісла». Тому найцікавіше в нашому проекті – це зустрічі та розмови з людьми, які пам’ятають переселення. На мою думку, ще багато людей у Польщі вважає, якщо хтось тут живе і говорить українською мовою, значить, він приїхав з України і зупинився тут, наприклад, у пошуках роботи. Зате мало їм відома проблема Акції «Вісла» і насильне переселення українців 1947 р. на західну та північну територію Польщі».
«Друга, неофіційна мета проекту, – додає голова фонду «Резонанс» О. Грабовська, – поєднати українську та польську молодь і надати їм можливість більше дізнатися один про одного та, можливо, співпрацювати в майбутньому».
Cлід зазначити, що туди попали найкращі з найкращих. У школах у Польщі директори та вчителі провели відбір серед найактивнішої молоді, наприклад, як у випадку українських шкіл у Бартошицях та Ґурові-Ілавецькому, у список попали учні, які вже мають досвід у журналістській праці. Варто нагадати, що від минулого шкільного року кожного тижня вони по черзі готують кількахвилинні новини про шкільне життя, чим доповнюють українську передачу в Радіо «Ольштин». Зате в Україні були організовані спеціально підготовлені відбірні іспити, до яких приступали всі зацікавлені тематикою.
«Для відбірного тесту нам треба було дізнатися про Акцію «Вісла», про національні меншини. Тому я сидів майже тиждень і просто вчив та зазубрював інформацію, і це мені допомогло сюди потрапити», – пояснює 16-літній Андрій із Львівщини.
Заняття під час проекту проводилися у формі семінарів, майстер-класів та вишколів, які розвивають уміння працювати в колективах.
Спільні польсько-українські зустрічі почалися з вивчення прав національних меншин у Польщі та в Україні. Завдяки цим заняттям, молодь мала змогу побачити різницю в культурній політиці двох держав відносно своїх громадян різної національності.
«Мене зацікавив цей проект відразу, як я почула про нього, – говорить Наталка з м. Червонограда. – Для мене це нові знайомства, новий досвід у вивченні польської мови. Мені дуже цікаво вивчати історію і права людини, бо кожна людина має знати свої права».
Історію масових переселень національних меншин у Польщі в 40-ві рр. розкривав перед учасниками головний редактор «Нашого слова» Ярослав Присташ, який провів семінар про операцію «Вісла». Він висвітлив картини з життя української меншини в Польщі після II Світової війни, розказав про причини та процес депортацій і про сучасне суспільно-культурне життя української громади в Польщі.
«Про Акцію «Вісла» я вже чула раніше, – говорить про свої враження Анета, учениця школи ім. Елізи Ожешкової в Бартошицях. – Тут на заняттях я просто вдосконалила свої знання. Я – полька, але ця тема для мене завжди була дуже важка і сумна тому, що я вразлива на людську кривду. Ми також дивилися фільм „Хайтарма” про депортацію кримських татар, який викликав у мене сльози та співчуття».
Протягом усього проекту молодь ставила свої перші кроки в журналістиці. На майстер-класах вони дізнавалися, як зробити інтерв’ю, репортаж, як правильно знімати фільм на мобільний телефон чи фотоапарат. Вони з задоволенням вивчали тему, вчилися практичних навичок праці, операторської майстерності та здійснювали вже сам відеомонтаж. У цьому руслі провідниками були Данель Войцеховський та Каміль Тибурський. Опісля молодь застосовувала отримані знання на практиці.
«Я маю велику мрію стати журналісткою, – розповідає Юля з м. Червонограда Львівської області. – Мене тут навчили, наприклад, створювати репортажі, і це мені дуже цікаво».
Результатом співпраці польських та українських команд і цікавим журналістським доробком стали відео­репортажі, які розповідають глядачам сумну історію переселенської Акції «Вісла». Учні намагалися збагнути трагедію поодиноких людей та народу загалом. Героями їхніх відеозаписів були 10 мешканців Бартошицького повіту, зустріч з якими допомогли зорганізувати Любомира Тхір і Данута Мілан з української школи в Бартошицях.
Веселою частиною проекту були інтеґраційні зустрічі кожного дня, починаючи від «культурного вечора», на якому з великою активністю кожна група представляла свою школу та район, з якого приїхала, у виді мультимедійних презентацій, народних костюмів, а навіть традиційного рукоділля свого району. Деякі групи підготували міні-концерти й порадували глядачів піснею та життєрадісним танцем. Крім того, молодь провела конкурси знань про Україну та веселі забави, які інтеґрували нових друзів.
Безсумнівно, багато радості принесло вивчення весільного обряду у вигляді інсценізації, яку зорганізували учні разом з учителями. Всі учасники пізнавали українські та польські традиції під час одного з найважливіших родинних обрядів – вінчання.
Очевидно, були й екскурсії в цікаві місця реґіону, які одночасно послужили для зібрання матеріалу до відео-репортажів. Учні відвідали Ольштин, де ознайомилися з роботою адміністрації Вармінсько-Мазурського воєвідства.
Готуючи матеріали про історію Ольштина і його видатні архітектурні пам’ятники, юні адепти журналістики розмовляли з екскурсоводами, які розкривали перед ними таємниці міста, а також проводили опитування серед випадкових жителів, яке мало на меті перевірити знання ольштинян про своє місто і відомих людей, які тут проживали, та чим вони прославилися.
Завершенням проекту стала презентація всіх репортажів. Чотири найкращі про Акцію «Вісла» буде можна подивитися на веб-сторінці «Нашого слова».
Організатори цього заходу доказали молоді, що можна творити вартісний матеріал, використовуючи власні засоби, тобто мобільний телефон та просту програму для обробки, яку практично всі мають у своїх комп’ютерах. Отже, щоб здійснювати свої журналістські мрії, не треба великих коштів. Треба просто ознайомитися з основними техніками журналістської праці, добре вивчити тему, поводитися професійно та знайти ідею, як дану тему донести до суспільства у цікавий та привабливий спосіб. Головне, завжди прямувати до самовдосконалення.
«Такі обміни дають молоді можливість пізнати світ, дають розуміння того, куди їм треба прямувати, з ким їм треба спілкуватися, – аналізує проект Ірина Нікітіна, директор Аґентства реґіонального розвитку Кам’янко-Бузького району. – Наші діти кожного разу повертаються іншими. Вони стають відкритішими для світу. Вони – наше майбутнє. Отак, як вони подружаться, так ми будемо розвивати і Польщу, і Україну. Дуже багато українських учнів сьогодні вступає у польські виші. Вони хочуть бути людьми з європейськими поглядами. Програма дає можливість побачити, що українці в Польщі мають дуже багато можливостей для розвитку, і вони можуть зберегти свою національну ідентичність».
Проект був здійснений у дуже модерній формі. Організатори і тренери користувалися активними методами навчання історії, суспільствознавства та культурознавства. Це своєрідне доповнення праці шкіл. Одночасно цього роду заходи впливають на формування світогляду і виховування творчої молоді. В цьому випадку можуть ще й прищепити любов до журналістики.
Ще одним результатом польсько-українських зустрічей є нові партнери для чергового проекту, який буде продовжувати цю ідею в Україні, у Добротворі – невеличкому місті Львівської області. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Коментарі

  1. Шановна Пані Наталія подайте адресу, то пришлю спогади про українську дяспору в Польщі. Хочу надмінити, що в 50-60-тих роках бувім активним діячем української діяспори і кореспондентом «Нашого Слова». В понад чотириста сторінкових спогадах знайдете копіі аутентичних документів і фотографії. Там можна знайти не один темат до наукових праць.
    З повагою, Роман Цікуй.

  2. Шановна редакція, мене зацікавила роль тижневика “Наше слово” у становленні української діаспори в Польщі у 50-60-тих рр. По даній темі проводжу дисертаційне дослідження у Черкаському державному технологічному університеті. Буду дуже вдячна за будь-яку інформацію про тижневик, спогади, листи чи інше. З повагою, Парначова Наталія

    1. Шановна Пані. Запрошуємо до редакції. Матеріалів у нас багато. Ярослав Присташ, головний редактор.

    2. Шановна Пані Наталія подайте адресу, то пришлю спогади про українську дяспору в Польщі. Хочу надмінити, що в 50-60-тих роках бувім активним діячем української діяспори і кореспондентом «Нашого Слова». В понад чотириста сторінкових спогадах знайдете копіі аутентичних документів і фотографії. Там можна знайти не один темат до наукових праць.
      З повагою, Роман Цікуй.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*