Простити можемо, але не забудемо!

Ярослав СтехІСТОРІЯ№13, 2017-03-26

До 70-х роковин акції «Вісла»

Архівне фото

▲ Архівне фото

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція «Вісла» з території усього Закерзоння.
До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.
Символом репресій каральними загонами війська польського під час Акції «Вісла» став Центральний табір праці в Явожні, у якому ув’язнено без судового наказу підозрюваних у співпраці з УПА українців, а також представників інтеліґенції та українського духовенства. З-поміж українців через табір пройшло близько 4 тис. осіб, у тому числі жінок і дітей. У таборі людей піддавали психічним і фізичним тортурам, унаслідок чого життя втратили 163 особи, а дуже побитих звільнювано, і вони або в дорозі, або вже вдома вмирали. За різними підрахунками, таких було понад 600 чол. Акція «Вісла» – це приклад етнічної чистки з ознаками геноциду. Реалізація військової Акції «Вісла» набрала рис депортації і за цією інструкцією треба було її провести. Населенню давали біля двох годин на зібрання особистих речей і залишення села. Вкрай брутальні методи виселення, а пізніше довготривала подорож у жахливих антисанітарних і антилюдських умовах спричинилися до того, що депортовані на кінцевих станціях були вже у жахливому стані. Загалом військо депортувало близько 150 тис. українців, яких поселили в Ольштинському, Щецинському, Зеленогірському, Вроцлавському, Познанському, Кошалінському і Ґданському воєводствах.

Повний зміст статті можете прочитати, придбавши друковану або електронну версію газети

Опубліковано в Історія, Останній номер.

Коментарі закриті.