Нелеґальна чи заборонена пам’ять?

Підготував Богдан ГукГРОМАДА№8, 2016-02-21

Хронологія офіційної реакції на нищення у 2014–2015 роках увічнень українців – жертв репресій та воїнів УПА в Польщі

► Осквернена українська могила на горі Монастир біля Верхрати. Червень 2015 р. Фото Богдана Лопушинського
Осквернена українська могила на горі Монастир біля Верхрати. Червень 2015 р. Фото Богдана Лопушинського

У Підкарпатському воєвідстві у 2014–2015 роках мала місце хвиля нищення та осквернення українських увічнень трагічних подій 1944–1947 рр. На цвинтарі в Молодичі Ярославського повіту невідомі особи 2014 р. помалювали червоною фарбою пам’ятник українським жертвам і воїнам УПА та осквернили пам’ятник у Грушовичах під Перемишлем. У травні 2015 р. з цього ж пам’ятика у Грушовичах невідомі зняли меморіальні таблиці. На монументі появилися образливі написи на адресу УПА, а також натяки, що підказували асоціювати події на Донбасі з її боротьбою. влітку торік невідомі особи осквернили або знищили пам’ятники в Монастирі біля Верхрати, Молодичі, Вербиці, Радружі…

Нижче викладено резюмування документів, які виникли у зв’язку з цими подіями. Вони віддзеркалюють подвійну реакцію на ці злочини – з однієї сторони, Об’єднання українців у Польщі, з другої сторони, реакцію польських державних та судових органів. У котромусь з найближчих номерів «НС» появиться розмова з головою ОУП Петром Тимою, яка покаже, що питання увічнень має більше значення, ніж це могло б випливати з читання самих документів.

* * *
8 серпня 2014 р. поліція в Перемишлі припинила попереднє розслідування вандалізму щодо пам’ятника у Грушовичах. Невдовзі Спілка українців політв’язнів та репресованих звернулася з заявою поновити розслідування, оскільки встановила нові факти, які могли сприяти виявленню зловмис-ників.
25 лютого 2015 р. районна прокуратура в Перемишлі повідомила ОУП, що закрила передсудове розслідування щодо вандалізму в Грушовичах, оскільки «подія не мала характеру забороненої».
25 травня 2015 р. поліція в Перемишлі повідомила, що їй не вдалося знайти винуватців осквернення пам’ятника в Грушовичах. Вона встановила лише те, що відеозапис розміщено в Інтернеті з комп’ютера на території України (звернулася до української сторони з метою встановити його місце перебування, проте не отримала відповіді).
1 червня 2015 р., після осквернення пам’ятника в Грушовичах, керівництво ОУП написало до міністра внутрішніх справ Тереси Пйотровської листа, вказуючи, що «протягом останніх двох років кількість знищень зростає», «вони мають на меті залякання нашої суспільності». «Ми висловлюємо непокій з приводу непоспішливої праці слідчих органів та структур МВС, відповідальних за переслідування мови ненависті, тому що вони донині не змогли встановити тих, хто скоював ці злочини», – написано в документі.
26 червня 2015 р. керівництво ОУП заново звернулося до міністра внутрішніх справ щодо осквернень пам’ятників на горі Монастир біля Верхрати, у Молодичі, Радружі, Білостоці, Грушовичах. Петро Тима і Мирослав Купич констатували, що ситуація серйозна, а нищення й осквернення увічнень має запланований характер. «Їхня мета – спровокувати напругу в польсько-українських відносинах напередодні річниці Волинської трагедії». Вони звернули увагу на те, що російські пропаґандисти на порталі Novorossia.today показували боротьбу з увічненнями в Польщі як доказ вій-ни громадян «дружньої країни» проти фашистів. Натомість на порталі Kresy.pl розміщено відеоролик з ходу нищення пам’ятника у Вербиці.
29 червня 2015 р. районна прокуратура в Перемишлі у відповідь на звернення ОУП звернулася до міського відділення поліції заново почати передсудове провадження щодо Грушович.

2 липня 2015 р. – керівництво ОУП поінформувало Районну прокуратуру в Томашеві-Люблинському про скоєння злочину в селі Вербиці, де на місцевому цвинтарі невідомі особи частково знищили та осквернили увічнення українським жертвам комуністичних репресій. Крім того, невідомі закликали до міжнаціональної ненависті, тому що розмістили на увічненні написи «Смерть УПА» та символ Польщі, яка воює.
2 липня 2015 р. керівництво ОУП поінформувало Районну прокуратуру в Любачеві про те, що на цвинтарі в селі Радружі і на горі Монастир коло Верхрати мало місце частково знищення та профанація тамтешніх увічнень українських жертв комуністичних репресій. Невідомі особи зробили образливі написи і символи. У Радружі замість старої пам’ятної дошки розмістили напис: «Пам’яті поляків, жорстоко вбитих бандерівськими покидьками. Пам’ятаємо». Крім цього, у документі вказано, що невідомі зняли свої дії на відеокамеру і розмітили в Інтернеті.
6 серпня 2015 р. повітове управління поліції в Любачеві відмовилося відкрити кримінальне провадження щодо знищення меморіальної дошки та заміни її іншою (з образливим написом) на увічненні українських жертв у селі Радружі. Поліція дійшла до висновку, що в цій дії нема складу злочину.
11 серпня 2015 р. Міністерство внутрішніх справ РП відповіло на скаргу ОУП щодо пошкоджень пам’ятників у Грушовичах, Радружі, Молодичі, Заліській Волі і на горі Монастир. Відносно Монастиря і Радружа констатовано брак дозволів на встановлення пам’ятника. Щодо Молодича – не виявлено відповідальних осіб. Щодо Заліської Волі – увічнення без дозволів збудувала 2009 р. влада України. На увічненні залишається порожнім місце на меморіальну дошку, а сам пам’ятник – не пошкоджений.
23 жовтня 2015 р. у листі до голови ОУП П. Тими секретар Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ) Анджей Кунерт висловив готовність здійснити на кошти РОПБіМ ремонт і благоустрій увічнень українців (він обминув слово «жертви») – могили жертв у селах Верховинах і Смолигові. Анджей Кунерт визнав можливим заново здійснити благоустрій на могилі вояків УГА на цвинтарі у Вербиці.
5 листопада 2015 р. Районний суд у Любачеві відхилив скаргу ОУП на відмову поліції в Любачеві почати кримінальне провадження щодо подій у Радружі (м.ін. П. Тима вказував, що охорона повинна стосуватися також увічнень, споруджених без відповідних дозволів). Прокуратура вказала на те, що закон охороняє честь осіб та історичних подій, увічнених у формі пам’ятників, а також почуття людей, для яких місце чи об’єкт має символічну цінність. Тимчасом пам’ятників, поставлених усупереч законодавству, не можна вважати за такі, що увічнюють честь людини або події.
25 листопада 2015 р. прокурор районної прокуратури в Грубешеві виніс рішення щодо осквернення у червні пам’ятника вояків УПА на цвинтарі у Вербиці. Він розглядав злочинний акт під кутом «прилюдних закликів до ненависті на міжнаціональному ґрунті та зневаги до груп населення української національності на основі їх національної приналежності шляхом нанесення на пам’ятник червоною фарбою напису „Смерть УПА!” та польського національного символу». І припинив розслідування, тому що: 1) нема ознак злочину; 2) стосовно матеріальних пошкоджень – немає заяви від уповноваженого суб’єкта (виконавця увічнення). Прокурор Маріуш Римаж, обґрунтовуючи рішення, вказав на факт нелеґальності увічнення. Визнання ж злочином і, відповідно, слідчі дії можуть відноситися лише до меморіальних об’єктів, збудованих відповідно до законодавства. «Немає сумніву, що цими достоїнствами не наділений пам’ятник, споруджений усупереч чинному законодавству», – констатував він.
Прокурор вдався і до міркувань про значення УПА у свідомості поляків. Використав опрацювання істориків Р. Шавловського, Е. Семашко, Б. Ґрота, Ч. Партача, Л. Кулінської і заявив, що УПА діяла відповідно до норм інтеґрального українського націоналізму як виду фашизму, тому дії тих, хто знищив пам’ятник, не були спрямовані проти української нації, а проти прославлювання на території Польщі «антипольської організації УПА, яка вбивала [польське населення – Б.Г.]». Таким чином, законом охороняються принципи демократії, до цього ж згідно з позицією Європейського суду з прав людини, «заперечення історичних фактів може завдавати шкоду цінностям, на яких опирається боротьба з расизмом та антисемітизмом, і становити загрозу для громадського правопорядку».
31 грудня 2015 р. секретар РОпБіМ, відповідаючи на листа голови ОУП, написав, що РОпБіМ не може леґалізувати українських увічнень у Білостоці, Грушовичах, Молодичі, Радружі і Вербиці, тому що вони нелеґальні і не служать українсько-польському поєднанню (прославляють ОУН і УПА, суперечать принципові територіальної непорушності держави Польщі). Щодо пошкодженого пам’ятника на горі Монастир, А. Кунерт заявив: «Рада не відмовляється реаґувати, тому звернулася до самоврядних органів з рекомендацією ліквідувати пошкодження».
Підтверджуючи готовність здійснити ремонт і благоустрій могил у Верховинах, Смолигові й Вербиці (пор. вище: лист – 23 жовтня), він пояснив, що ця можливість випливає з того, що написи на них не несуть суперечливої ідеології і переконань, а лише віддають честь полеглим. ■

Поділитися: