Наша сила в нашій активності

Степан Мігус ПОДІЇ№14, 2015-04-05

Ольштинський та Ельблонзьки й відділи ОУП – за Мирона Сича

Депутат Сейму Польщі двох скликань Мирон Сич – єдиним кандидатом до польського парламенту на цьогорічних осінніх виборах. Так одноголосно вирішили Ради Ольштинського та Ельблонзького відділів ОУП на засіданнях, які проходили першої березневої суботи в Ольштині та Ельблонзі. Крім того, серед найвагоміших справ, які викликали чи не найбільшу стурбованість і найбурхливішу дискусію, була активізація і підтримка теренових ланок ОУП, проблематика навчання української мови та посилення активності юнацтва і молоді, зокрема й через «Пласт», який на Вармії та Мазурах майже не працює. Говорилося і про гуманітарну допомогу Україні.

Неозброєним оком віддавна видно, що малі, здебільшого сільські, ланки ОУП не проявляють активної діяльності. Це й зрозуміло, адже в селах залишилися люди літнього віку, а молодь вирушила «у світ» шукати кращого життя. Однак біда в тому, що ці молоді люди в містах, де осіли, не тільки не включаються в життя українських громад, але навіть не показуються на українських заходах. Іноді доводиться чути, що не мають часу, бо, мовляв, у них праця, родина, виховування дітей. Раніше теж так було, але тоді українці знаходили час і на громадську роботу задля добра своєї громади. До сьогодні, не дивлячись на вік і хвороби, активними залишаються і Степан Сидор з Кентшина, який очолює ланку в Генсиках від 1976 р., і Андрій Ожеховський з Лелькова, який присвятив громадським справам більше як половину сторіччя.
Пропозиції щодо активізації сільських ланок були різноманітні. Допомогою низовим ланкам мали б зайнятися набагато мобільніші міські гуртки, пропонуючи, насамперед, найпростіші форми діяльності, – організування зустрічей з цікавими людьми, презентацію патріотичних фільмів, концерти, зокрема з участю учнів навколишніх пунктів навчання української мови. Були також думки щодо об’єднання деяких ланок, наприклад, в Асунах і Молтайнах, або їх ліквідації, утворюючи взамін ґмінні ланки, які включали б у себе найслабкіші структури організації. Така ґмінна ланка могла би постати, зокрема, в Семпополі, оскільки сільська у Стопках, до якої належало й Остре Бардо, практично не функціонує. Безперечно, після прискіпливого аналізу треба буде якось вирішити це питання, але так, щоб «немовля не вилити з купіллю» і ще більше не ускладнити ситуації в деяких сільських гуртках.
Однак тоді, коли будуть проводитися зміни, варшавське керівництво повинно забезпечити відділи і всі теренові структури членськими квитками, реєстрами та атрибутикою, як-от: гарний лоґотип, значки і наклейки організації. Хоч постійні вимоги з терену появляються вже десять років, а, може, й більше, не вдається добитися цього від Варшави. Надія появилася на останньому засіданні головних структур ОУП. Зайнятися цією справою доручено члену Головної управи Анні Кертичак. Тереновий актив, у свою чергу, повинен якнайшвидше актуалізувати списки членів, а також приймати нових і зайнятися реґулярною збіркою членських внесків, що в більшості ланок роками було занедбуване. Доброю нагодою для успішного завершення всіх організаційно-адміністративних справ організації є 25-річчя ОУП, яке відзначаємо цього року. Поставлення крапки над «і» в цьому важливому питанні стало б не лише гідним відзначенням такого ювілею, але й зміцненням організації, основою якої є теренові структури, зокрема й на Вармії та Мазурах, де проживає найбільше українців.

Майбутнє організованого українського життя в Польщі залежить від молодих поколінь українців. На жаль, з року в рік зменшується кількість дітей, охоплених навчанням рідної мови. Хоч на це складається чимало причин, все ж найвагомішою, здається, є щораз більша байдужість батьків до цього важливого питання. Далеко не останню скрипку грають у даному неґативному процесі і вчителі української мови. Одні лише проводять уроки, і більше їх нічого не цікавить, інші активно включаються у сам процес набору учнів до пункту навчання.
Як добрий приклад активності, цікавого ведення уроків і додаткових занять названо вчителів української мови: – це Галина Зінкевич з Молтайнів і Петро Табака з Доброго Міста. Водночас критичній оцінці було піддане надто мале зацікавлення теренових ланок ОУП організуванням, веденням і систематичною допомогою вчителям української мови, які практично залишені самі собі. Рада Ольштинського відділу зобов’язала актив теренових ланок постійно допомагати вчителям української мови, контактуватися з дирекціями шкіл, у яких працюють пункти навчання, а також більше цікавитися фінансуванням освітніх установ меншин. Виявляється, тільки невелика частина матеріальних засобів, спрямованих на навчання дітей національних меншин, потрапляє саме туди. З іншого боку, вчителі не звертаються своєчасно до директорів з заявами про виділення коштів для оснащення пункту навчання, наприклад, комп’ютерами, прожекторами, допоміжними посібниками тощо. Не звертаються вони завчасу до відповідних органів з проханням про фінансування поїздок учнів на пізнавальні екскурсії, зокрема в Україну, а також вишколів і навчання вчителів для підвищення їх кваліфікацій. Наглядати за згаданою вище освітньою проблематикою Рада Ольштинського відділу ОУП зобов’язала методиcта української мови Любомиру Тхір.
Годі переоцінити значення українського «Пласту» для активного патріотичного виховання дітей, юнацтва і молоді. На Вармії та Мазурах, з винятком Ґурова-Ілавецького, він майже не існує, хоча це дуже хороша форма творчої праці з дітьми і юнацтвом. Ельблонзький відділ організації вирішив призначити досвідчену пластунку Оксану Кравчишин зайнятися цією важливою справою. Молодіжним питанням (активізація, організування заходів, адресованих до молодих людей) має зайнятися голова ольштинської ланки ОУП Михайло Кайда.
З огляду на російську аґресією на східні області України, яка кожного дня може розширитися й на інші українські землі, вкрай необхідна наша допомога Україні. Найпевнішою, оскільки на наших очах потрапляє до тих, кому вона найбільше потрібна, є допомога, яку пропонує комітет «Разом з Україною» з Бартошиць. Він, передовсім, збирає гроші на відпочинок на Вармії та Мазурах, а й не лише в цьому реґіоні, дітей-півсиріт, батьки яких загинули під час Революції гідності, про що говорив на засіданні голова комітету Мирослав Малиняк. Минулого року цією допомогою скористалося понад 150 дівчаток і хлопчиків. Комітет приєднався теж до закупівлі протезів пораненим воїнам, що реабілітуються в Польщі. Він збирає гроші на лікування Героя України, майора Олександра Петраківського, який лікується на Вармії і Мазурах, допомагає й іншим потребуючим (ми писали про це широко в попередніх числах «НС»). Рада Ольштинського відділу ОУП звернулася до ланок і всіх, хто може, підтримати ці збірки, які, з певністю, потраплять до потребуючих людей.
Як виникає з переліку справ, обговорених Ельблонзьким та Ольштинським відділами ОУП на березневих засіданнях, спільних завдань таки чимало. Грядуть парламентські вибори. Це дуже добре, що обидва відділи в один голос визначилися з кандидатурою Мирона Сича до польського парламенту. Хочеться сподіватись, що тепер принаймні члени ОУП не піддадуться шантажеві неприхильних українцям сил і не погодяться здобувати їм українські голоси. Було б ідеально, якщо б услід за згаданими відділами головне варшавське керівництво своєчасно подало сиґнал про підтримку рішення двох найбільш численних структур ОУП у Польщі.
І вибори, і всі інші обов’язки однаково важливі для подальшого організованого життя-буття українців здаля від своєї духовної Батьківщини, від рідних прабатьківських земель. Тому треба до них поставитися з найвищою відповідальністю, зробити все залежне від кожного українця, щоби плекати пам’ять про наш рід, наше національне коріння. ■

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*