Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ №20, 2014-05-18
Довгоочікуване відкриття після ремонту другого поверху Народного дому в Перемишлі мало місце 11 травня й почалося молитвою, яку відслужив перемисько-варшавський митрополит УГКЦ Іван Мартиняк. Він же та православний парох Перемишля о. Юрій Мокрауз освятили мури відремонтованої частини так важливого українцям у Польщі (й не лише в Польщі) будинку.
У слові до присутніх кир Іван зробив порівняння: цар Саломон побудував святиню для всього Ізраїлю, а перемиський Народний дім, хоч і не святиня, то все ж понад 100 років освячується суспільним, християнським та патріотичним духом. Після Акції «Вісла» влада господарювала в ньому так, як нині москалі в Україні й дужедуже важко було отримати його назад, подібно як низку інших будівель у місті. «Розвиваймося в цьому будинку, щоб діти були гідні традиції», – сказав владика.
Ведучи врочистість, голова Перемиського відділу ОУП Марія Туцька привітала всіх гостей, зокрема членів Почесного та Громадського комітетів відбудови НД, а також Об’єднання лемків. Відзначила присутність Володимира Пайташа, людини, яка все життя присвятила культурній праці в будинку на вулиці Костюшка, 5 та яка представляє покоління тих, що трудилися в ньому давніше. Привітала також реставраторку Маргариту Давидюк, чия рука виявила та відновила історичні розписи будинку. І попросила до слова Петра Тиму, головуОУП.
– Наша присутність сьогодні в Народному домі, наша можливість продовжувати славну історію – це результат зусилля поколінь та детермінації, – сказав він. – Перед нами тут, у символі української присутності в Перемишлі, були люди, які прагнули залишити по собі добру справу, у них були віра, дух та ідея. Коли в березні 2011 р. підписувався акт повернення Народного дому українській громаді, відомо було, що хоч невеликою мірою, але долаємо наслідки Акції «Вісла».
Сьогодні, після першої частини вдало проведеного ремонту, ми можемо відчувати оптимізм, хоч нинішній момент становить лише етап у процесі відбудови усієї споруди. Народний дім відкривається перед нами як спільне добро всіх українських організацій у Польщі й простір порозуміння, а не лише власність Об’єднання українців у Польщі. Цей будинок має працювати на всіх українців у Польщі та Україну. Тому закликаю всіх вас підтримати Громадський комітет відбудови НД. Тут видно, що ви та українці в Польщі, українці в Канаді, уже внесли багато коштів. Будемо сподіватися, що ваша підтримка буде й надалі з нами та разом будемо писати історію, щоб 2015 р. ми стали учасниками фіналу, коли Народний дім – потрібний нам та Україні – буде відбудований повністю.
Андрій Комар, голова Громадського комітету відбудови НД, у своєму виступі подав дефініцію Народного дому як «першої краплини України в Європейському Союзі». Розповів також, яку філософію сповідував очолюваний ним комітет у процесі ремонту І поверху: «ми переглянули кожну дощечку, щоб якнайбільше залишилося від духу й матерії давнини». А. Комар подякував членам комітету і вручив їм квіти подяки, розплачуючись другою «валютою», крім тієї ватиканської валюти «спаси Боже», якою постійно оплачується їх віддана суспільна праця.
Узяв слово і голова Міської ради Перемишля Ян Бартмінський. Він констатував, що Народний дім служить усім перемишлянам та всьому місту, а про це дуже часто чомусь забувається. Він нагадав і три важливі постаті для розуміння того, чим є НД. «Тут був владика Йосафат Коциловський», – сказав він, а відтак назвав першого голову Перемиського відділу ОУП Юрія Стабішевського та вроцлавсько-ґданського владику УГКЦ Федора Майковича, яких слід згадати якраз у травні, оскільки цього місяця обірвалося колись їх заслужене для Перемишля життя.
Перед загальною дискусією та вільними проходами, сяючими новизною і добрим матеріалом кімнатами Народного дому, присутні могли послухати концертну частину. Виступив жіночий камерний хор «Намисто» під дириґуванням Ольги Попович, а також молодіжна співоча група «Крайка» Товариства «Український народний дім». Перед виїздом на дитячий фестиваль члени театральної групи «А чому» показали один акт із п’єси Наталії Забіли «Коли місяць зійде…». ■
