Знайдемо поховання короля Данила Галицького?

Павло ЛозаПОДІЇ№41, 2013-10-13

У жовтні завершується перший етап археологічних розкопок у Холмі в римо-католицькій базиліці під покровом Народження Найсвятішої Діви Марії, під якою віднайдено фундаменти святині, збудованої королем Данилом Галицьким. У результаті піврічних досліджень вдалося визначити розміри середньовічної сакральної споруди, а також віднайдено на її терені поховання з різних століть.

Залишки західного муру церкви Данила Галицького з ХІІІ ст. Фото Станіслава Ґолуба

Залишки західного муру церкви Данила Галицького з ХІІІ ст. Фото Станіслава Ґолуба

«Передусім нам вдалося віднайти фундаменти та визначити розміри святині Данила Романовича, яка була побудована з цегли-пальцівки. І саме це є унікальним фактом, оскільки буде це одна з небагатьох і одна з найстаріших сакральних споруд, побудованих з цегли, з візантійськими і західноєвропейськими рисамина, віднайдених на території Центральної Європи», – заявляє Станіслав Ґолуб – уповноважений Інституту археології та етнології ПАН у Варшаві, в рамках якого проводяться дослідження, та керівник археологічної групи польських та українських науковців, яка проводить роботи.
Поки що досліджено західну частину базиліки: «Там ми віднайшли вхід до церкви і мур. Дослідження показали, що будівля мала 15 метрів ширини та близько 25-ти метрів довжини», – продовжує С. Ґолуб. Про те, що фактично відкрили церкву, збудовану Данилом Галицьким, свідчать і віднайдені археологами оздобні елементи святині, які поєднують у собі західноєвропейські та візантійські ознаки: «З раніших досліджень його резиденції знаємо, що король шукав новинок», – каже археолог. Однак, здається, найцікавіше, що виявили під час піврічних досліджень, це 40 поховань, серед яких є, зокрема, могила чоловіка, що мав заввишки близько двох метрів. Самі захоронення зроблено в різні століття.
«Святиню кілька разів перебудовували. Теперішня базиліка, споруджена за проектом відомого архітектора Павла Фонтани родом з Італії, була вибудована у ХVІІІ ст. поруч зовнішніх мурів Данилової церкви. Ще раніше церкву Данила Романовича перебудовували після занепаду династії Романовичів, тоді її зробили уніатською святинею», – говорить С. Ґолуб. Тому знайдено поховання з XVII ст. і могили греко-католицьких священиків
Проте під час розкопок знайдено й чотири могили з ХІІІ ст. «Ми знайшли ці гроби в кутках святині. А це тільки підтверджує високе суспільне становище похованих у них осіб. Як знаємо з наукової літератури, загалом у світі таких поховань віднайдено мало, отже впевнено можемо сказати, що ці захоронення, знайдені у Холмі, є насправді особливими», – вважає археолог.

Та чи під базилікою в руїнах церкви археологи віднайдуть гріб Данила Галицького? «Із джерел Галицько-Волинського літопису ми знаємо, що там повинні бути похоронені Данило Романович, його два сини, внук та члени сім’ї. Отже, якщо за перший рік розкопок, після небагатьох досліджень ми знайшли вже стільки непорушених поховань, які не знищила будова базиліки в XVІІІ ст. (а, крім періоду козацьких та шведських воєн, не була вона сплюндрована), то існує шанс віднайти ці найважливіші захоронення», – твердить Станіслав Ґолуб. Проте це, як зазначає археолог, вимагає систематичних багаторічних досліджень, а деякі частини святині будуть досліджуватися щойно навесні наступного року. Проте завдяки праці археологів уже сьогодні існує кілька доказів того, що у святині є й інші та старші за віком гробові муровані конструкції.
Археологічні роботи, які в базиліці проводять від квітня, реалізуються в рамках міжнародного польсько-українського проекту «Пошук, ідентифікація та наукове розпізнання найстаршої святині Богородиці, побудованої в Холмі князем Данилом Галицьким». Він має тривати п’ять років. Зараз, після завершення першого етапу робіт, будуть опрацьовуватися знайдені матеріали, зокрема, буде встановлюватися датування елементів Данилової церкви. Черговий етап робіт у холмській базиліці розпочнеться навесні наступного року.
Цілком можливо, що результати розкопок протягом найближчих років зможе побачити кожен з нас, оскільки власник базиліки (яким є римо-католицька Марійна парафія в Холмі) має намір зробити їх доступними для туристів. У місцях, де видно залишки мурів церкви з ХІІІ ст., планують покласти скляну прозору підлогу, окремо також можна буде подивитися виставку елементів поховань та елементів старої архітектури.
У реалізації проекту беруть участь кільканадцять польських та українських науковців різних професій. Сам проект фінансований різними інституціями: Загальноукраїнська благодійна організація «Благодійний фонд Петра Порошенка», Національний інститут спадщини у Варшаві, Інститут археології та етнології ПАН у Варшаві, а також Політехніка у Львові.. ■

Опубліковано в Події.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *