ГРАНИЦІ – перекрачаня, розділіня и єднаня на прикладі пограничa польско-словацко-украіньского

Мірко НагачЛЕМКІВСКА СТОРІНКА2008-07-25

Границя єст кінцьом, а порожнечы неє, адже конец стає ся заповідьом початку. Важна выдає ся быти тота територія, котра ограничаючы єден простір од разу стає ся початком іншой, єст іх получыньом, синтезом, маючом прикметы обох тых територій, котры теоретичні розєднує. Теоретичні, бо коли призрити ся ближше явиску пограничa, то окаже ся, же його істотом єст не так сепарация, а сціляня. Анальогійом, найбарже пасуючом до приграничных теренів, єст функция, яку повнит іконостас, котрий, будучы лінійом нибы одділяючом сферу боску од людской, так направду лучыт іх в єдно, не ізолює од себе, але уможливлят медже нима контакт. Бесідуючы зо склепарйом по єдній стoрoні границі корыстам з той самой мовы, якой ужывам контактуючы ся зо склепарйом по другій стoрoні, а найважнійше, же не єст то бесіда ани польска, ани словацка, лем лемківска.

Територія польско словацкоукраіньского пограничa то простір, на котрым існуют складны етнічны поділы, часто помедже людми, якы не сут в силі назвати себе дост стислі. Якбы ріжнородніст полігала лем на ріжницях, викликаних державним громадяньством, границя мала бы форму єдновыміровой лініі, а пограничя стало бы ся выразне и прозоре. Коли єднак ріжниця зачынат проявлати ся в чімси так підставовім, як релігія, мова, національна самосьвідоміст, розуміня власной культуры и істориі, товды гранична лінія наберат другого выміру – стає ся площином, а метафора одповідат географiі.
Атомізация сьвідомости лемків сігат абсурду, творены сут історичнотеозофічны парадоксальны гыбриды, котри мают в собі фраґменты вшыткых іншых поглядів. Єднак тот неімовірний поділ існує якбы понад нашом штоденністьом, єст присутний лем в безплідных дискусиях жмені люди, то сут границі чысто інтелектуальны, чужы для звычайного жытя. Погляды, презентуваны без люди жыючых головні по селах, припоминают „генетичні” переказуваны догмы, понад котры не даст ся выйти, до котрых підважыня не мож ся ани приміряти, котры сами ся оправдуют и потверджают. Границя не творит ся лем на рівни ріжниц в розуміню істориі власного народу, бо о тото аджи дурні было бы ся навет побити при палюнці зо сусідом, котрий думат інакше. Найважнійша границя то маразм, якій огорнув лемків, міцне переконаня, же в засаді іх час юж минув, же іншого не буде и тепер треба ся лем погодити з тым, же іх діти поженят ся з дітми поляків, з тым гіркым стверджыньом, котре штораз частійше чую од моіх близкых: „за пятдесят років юж нас не буде”.
Границя, котра розділят можливіст од маразму єст як змый, котрий зьідат свій хвіст, бо само юж єй існуваня забиват охоту до діяня – адже єй перекрачаня. Хоц в засаді трудно ся чудувати людям, же не заховали живого прагніня збережыня рідной культуры понад вшытко. В дійсности, котра обовязує на пограничу, спробы плеканя культуры сут нищены чымси іщи барже земным и чысто людскым – голодом, страхом, гнобом и всякого рода іншыма нуждами. Быти може, єст и так, же коли поколіня лемків вырастали по 1947 році на гіркых споминах о великій кривді, котра в дітинячым умі набрала мітичных розмірів – отже явила ся ім яко свого роду кара – маразм вродив ся з покоры.
Коли входит ся до дакой долины, то перше видит ся порожнечу, бракує выповніня, бракує чогоси, што выразні до нєй пасує, што зостало одталь по зьвірячому вытерте, праві же ся здематеріалізувало. Але чудний парадокс полігат на тім, же порожнечіст, зроджена з трагедиі, єст просто так барз и неописані красна. Краса бере ся з трагедиі, але як притягне и зродит дашто істинні корисне для погранича, то ци товды мож повісти, же трагедия прибере інше лице од того, якє было єй писане?
Выдавництво „Czarne” вказало, же маразм єст до поборотя, же піддаваня ся йому єст лем жытьом в выгідній ілюзиі. Фотографічны варштаты для діти з попеґеерскых місцевости закінчыли ся фотографічном выставком во віденьскым Pavіllon Piroscha и выданьом альбому. Доведено, же призераня ся реальности, запераня го в артистычній формі переказу єст якысом спробом поборотя маразму. Сам єм автором книжкы, выданой през Выдавництво „Czarne”, и правду бесідуючы не знам, ци контакт з людми, котры довели мі, же аджи мешкаючы в так трудным сьвіті, мож занимати ся культуром, не задіяв так, як в припадку діти, котрым пороздавано фотографічны апараты.
Выдавництво „Czarne” через книжкы, якы вводит на польскій ринок, выповнят тіж величезну прогалину, пропаґуючы знаменитых авторів Центральной Европы, на жаль, дотепер слабо в Польщы знаных (А. Бодор, Ю. Андрухович, Т. Прохасько, С. Попеску). В більшости іх творчіст єст синтезом культур – описуючы ментальніст Сходу сігают по літературну спадщыну Заходу.
Обогачыня дійсности співіснуваньом, а што за тым иде, вплив тых двох великых культур (Сходу и Заходу), так фундаментальных для Европы, на кажду, аджи найменшу місцевіст, єст якбы перенесіньом процесів, якы дотичат цілих краін на ґрунт міряний в скалі мікро. Мультікультурніст реіфікує, переходит безпосередньо в реальніст, в єй найміцнійше досьвідчани формы – в материю. Деревяны церковці обік камінных костелів, східни кресты обік західніх.
Мешкаючы од народин в самім серци Низкого Бескыду, я не знав бим вытычыти границі, котра існує не в формі матеріальной дійсности, але в чымси так недостиженым, як сьвідоміст. Дві великы культуры взаємні ся доповнили – іконы, писаны підкарпатскыма мытцями, мают в собі повноту ортодоксийной, східньой містикы, але в застиглых лицях сьвятых часто пробивают ся бароковы емоциі.
Вплив погранича на мене спостерігам в праві же генетычній фасцинациі Центральном и Східньом вропом. Землі на схід и полудне од Бескыду перестают быти лем категоріями географічныма, підсьвідомі лучу іх з чымси зложеным не лем з місця, але и з емоций. До східніх кресів Польщы, західніх Украіны, галицкых містечок Угорщыны, Словаччыины або Чехіі чую безпідставне привязаня. В певным сенсі перекрачаючы границю медже тыма краями, не чую, же вкрачам в штоси чысто інакше, одберам то радше яко контінуум, лагідний перехід, без котрого дійсніст стратила бы духовну и фізичну єдніст.

„Наше слово” №30, 27 липня 2008 року {moscomment}

(Visited 36 times, 1 visits today)
Категорії : Лемки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*