Старша пластунка Анна Тимець ■ ГРОМАДА ■ №37, 2013-09-15

Збереження пам’яті про минуле є головною метою експедиції «Вирій». Цього року вона вже вп’яте пройшла на території Польщі. Узяли в ній участь 40 молодих людей, яким не байдужа історія, а також майбутнє українського народу. «Вирій» – це дуже специфічний табір, беруть у ньому участь пластуни, члени таких громадських організацій, як «Спадщина», «Молода Лемківщина» та студенти з України, Польщі, Америки.

Програма табору була поділена на 2 частини. Протягом першої учасники розчистили й відреставрували забутий український цвинтар сіл Князі та Подемщина. Праця була важкою і довготривалою. Волонтери під керівництвом спеціалістів із Львівської політехніки з ранку до вечора розчищали територію цвинтаря, чистили могили, викопували хрести з землі і рівняли їх, проводили точну інвентаризацію – фотографували, міряли й описували кожну могилу. Спеціалісти клеїли та доробляли знищені фраґменти історичних пам’яток. Частина осіб займалася церквою св. Параскевії, побудованою 1806 р., яка під час ІІ Світової війни перетворилася на руїну. Територію навколо церкви прибрали, укріпили сходи та точно виміряли розміри храму. Одного дня завітали до нас гості – журналісти і депутати Львівської обласної ради та Верховної Ради України, серед яких були Олег Панькевич і Святослав Шеремета. Вони пообіцяли підтримати нашу добру справу. У присутності українських депутатів, представників місцевої влади, журналістів, духівництва та всіх волонтерів о. Іван Тарапацький відслужив панахиду за всіх похованих на впорядкованому цвинтарі і всіх, хто загинув унаслідок Операції «Вісла». Тоді освятили інформаційні дошки, які були встановлені біля цвинтаря і руїн церкви.
Табір проводився за всіма пластовими традиціями. На деяких ватрах учасники розказували про своїх предків, про історію своїх родин, про своє коріння. Ці розповіді були глибокими, правдивими і повчальними. На інших – молодь співала, грала в ігри, веселилася. На «Вирії», як на кожному пластовому таборі, було багато співів. Учасники мали нагоду вивчити лемківські пісні, а також ті, які люди співали перед переселенням. Це дуже цікавий і цінний досвід.

Друга частина експедиції – мандрівна. Протягом кількох днів молодь побувала в багатьох місцях, пов’язаних з українською історією. Одним з таких місць був Холм – колишнє столичне місто короля Данила, де зараз проходять розкопки в пошуках його могили та відповідей на питання української історії. крім Холма, відвідали ще багато українських сіл, зокрема Олешиці, Гораєць, Старий та Новий Люблинець, Хотинець, Жуків, Тимці та багато інших, частина з яких сьогодні вже не існує. Як сказав один з учасників експедиції, подорожуючи «Західною Україною», бачили багато дерев’яних, українських церков, частина з яких стала польськими костелами, а частина – перетворилася на руїни, про які ніхто вже не дбає. Молодь мала змогу глибше пізнати бойківську та лемківську культуру, відвідавши бойківський музей у Мичкові, лемківський музей у Зиндрановій, лемківський музей народної архітектури на Словаччині, а також лемківські села – Ждиню, Команчу, Лося, Поділля, де мали нагоду поспілкуватися з лемками й ознайомитися з історією їхніх родин під час Акції «Вісла».
Експедиція «Вирій», безсумнівно, залишить слід у серці кожного її учасника. Ми знайшли хороших друзів, нові зацікавлення, а передусім – відкрили незнану досі, нову історію. Ми, учасники табору, стараємося, щоб пам’ять про наших предків не загинула, щоб ми не забували, що на цих землях жили колись українці, що були тут українські церкви, хати, що лунали українські пісні. Я, представниця третього покоління переселенців, долучаюся сама і закликаю долучатися кожного, кому не байдужа історія і майбутнє України, до експедиції «Вирій». Висловлюю щиру подяку координаторові П’ятої експедиції старшому пластуну Андрієві Котлярчуку та всім, хто допоміг в організуванні експедиції. ■

Д о в і д к а:

«Вирій» – це щорічний міжнародний науково-пошуковий та освітній табір-експедиція, основним завданням якого є проведення комплексу заходів з відновлення і збереження пам’яток матеріальної культури на колишніх етнічних українських землях поза межами сучасної території України. Дотепер у рамках експедиції відновлено український цвинтар у Жукові та розпочато роботи на цвинтарях у селах Подемщині і Князях. Співорганізатором «Вирію» є Перемиський відділ Об’днання українців у Польщі, а також Громадський комітет колишніх мешканців села Жукова. Три перші табори фінансували Перемиський відділ ОУП та колишні жуків’яни. Кожного року до молоді з України приєднується українська молодь з Польщі (студенти будівництва і реставрації пам’яток), а також молоді представники української діаспори Канади. ОУП у Перемишлі офіційно запрошує учасників з України і клопочеться про позитивне рішення щодо видачі віз у Консульстві Республіки Польщі у Львові. Співорганізаторами «Вирію» від України є Фундація громадських ініціатив «Вирій», яка об’єднує активістів громадських молодіжних організацій та студентів-реставраторів з Національного університету «Львівська політехніка». Серед партнерів – Національна скаутська організація «Пласт», Львівська міська молодіжна громадська організація «Пластове товариство „Ватага Бурлаків”», Львівська обласна організація «Лемківщина», Львівська обласна молодіжна громадська організація «Молода Лемківщина», Організація української молоді «Спадщина», Громадська організація «Закерзоння» (Канада), Львівська міська рада, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація.

Поділитися: