Амброз або Амроз (Амвросій) Ковач у спогадах Теофіля Курилла. Ч. ІІ

Петро СкрійкаЛЕМКІВСКА СТОРІНКА№15, 2013-04-14

Продовження з попереднього числа

Амроз Ковач. Фотографії з засобів Лідії Курилло
Амроз Ковач. Фотографії з засобів Лідії Курилло

«Вiн носил в карманах своїх письма, котрi осторожно завивал в хустину, або вкладал в теку. Були то письма, котрi давали йому до доручення адресатом на Лемковщинi. Вiдбераючи письмо вiд надавцi – дiставал титулом порта шустку, або i двi, за „марку”, котру сам рисувал».
«Письма доручал точно, в коротень­кiм часi i до рук власних. Дощ, курява, великий снiг/зимно, дощ або спекота в доручанню письма не грала жадной ролi. Амброз таки доручил письмо, навет о пiлночи».
«Вiн передавал письма бурсакiв горлицьких, сандецьких i сянiцьких iх родичам, кревним, знакомим i вiдворотно вiдповiди приносил бурсакам. Не рiдко приносил iм i пакунки з дому i вiдомiсть коли „няньо приiде до сина”».
«На просьбу окружаючих його слушателiв, вiн проповiдувал. Станувши на лавцi, тримал в руцi свою теку, неначе книгу „Апостол” i удавал, що читає посланнє апостольське. Зачинал вiд слiв „Братiє”. Опiсля читал щось в родi Євангелiя, вiдспiвал: „Слава Тебi, Господи, слава Тебi” i вiдгрякнувши, говорил „казанє”. Це виголошувал вiн гладко, живо, з iнтонацiєй, потрясуючи головой i бистро споглядаючи на присутних. Правду кождому говорил в очи. Витикал вади всiм i взивал до поправи, бо страшний суд вже недалеко. По „казаню” сходил з лавки i обовязково питал ся слушателiв: „чи мя не ганите, там ся добрi справил?”».
«Мусимо тямити, що прецiнь Амброз жил в часах переломових не тiльки для Лемкiвщини, але i для цiлой монархiи австрiйсько­угорської. По цей причинi, його кличи мають важнiсть та ще бiльше значiння».
«Мушу добавити, що Амброз рад iнтересувал ся справами народними i переносил вiсти з села до села. В часi „Лемкiвської Республики” вiн зявлял ся на собранiях народних, переношувал письма по громадах i взивал молодь до браня удiлу в життю народнiм».
«Посмотримо на особу Амброза Ковача також i з других сторiн”. „Говорили менi люде, що вiн знался на лiкувальних зелах”. „Вiн взивал молодь, щоби жила пiсля прав натури i гартовала своє тiло, не пила надмiрно алькоголю, не уживала табаку i не пила „кропель Гофмана” (Liquor anodinis Hoffmanni — суміш ефіру зі спиртом, яку застосовували проти болю, що має наркотичні властивості — ред.), котрi, на жаль, з початком 20 ст. робили багато шкоди меже Лемками. Вiн припоминал краянам клич Осифа Сембратовича про тверезiсть i оминання корчми i бил горячим приклонником елєвтерiи» (тут: свобода від хворобливих звичок – ред.).
«Вiн перший усердно збирал вiдтиски всiх печаток приходських, громадських, шкiльних i других i носил iх в своєї „тецi”. Мал iх полну колекцiю i величал ся нею. Вiн зiбрал великий матерял для пiзнання сфрагiстики Лемкiвщини, т. є до науки занимаючой ся iзслiдуванням печаток i iх описом. На жаль, тодi єще не було у нас ученого, занимаючого ся тою дiлянкою науки. З колекцiи Амброза i з дат написаних при вiдтисках печаток можна було усталити також, де i коли вiн бил».
«„Амброз яко мовця сельський”: „В своїх славних „казанях” накланял вiн слушателiв до придержування ся своєй вiри, oбичаїв i народности. Заохочувал кождого до сумiнной працi на своiм постi. Взивал челад до вiрности своiм „газдам i газдиньом”, а тих до батькiвськой опiки i не кривджиння челяди. Нашу молодь упоминал i заохочувал до науки i просвiти, бо „глуптак i бортак свiта не здобуде, а лем пропаде марно”. Хлопчиськам сельським випоминал, що „висте суци до дiвчат, i крадежи та збиткiв, а до книжки, то сте тупи”. Остерiгал молодь перед розпустой i взивал до придержування ся добрих обичаiв. Виступувал протiвко тим дiвчатам, котрi покидали народню, лемкiвську ношу, а приберали ся в тандету, закуповану в мiсточках вiд жидiв. Єгомосьцям некотрим смiло звертал увагу, щоби не вводили политики в церковь, „бо буде зле i раздор меже народом настане” ».

«Некотрим урядником громадським витикал Амброз iх пянство i стронничiсть в урядуванню, говорячи iм: „ви мiсто тримати ряд i порядок в селi, то ходите до Гершка пити, а свої обовязки зaнедбуєте”».
«Амброз взивал людей до згоди i висьмiвувал тих, що „по дармици по судах ся процеcували” i тих, що „пси на собi вiшали” т. є обмавляли оден другого, „робили в плями».
«Перестерiгал перед боргуванням у „некрестiв” i задолжуванням майна, що мусить спровадити до руiни, а взивал до бiльше фаховой управи ролi, мовячи: „бо iнакше пiдете на дзяди ви i вашi дiти”. „Pадил купувати в наших кооперативах. Родичiв напоминал до бiльшого пильновання своiх дїтей-школярiв, говорячи iм: „ви стари родичи, чи ви знаєте, де сут вашi дiти, що тераз робят i чи ся вчат до школи?” Дiтей взивал до послуху родичам, старшим i владi, та до науки».
«„Амброз яко вiщун народний”: „Єще не долго перед 1914 р. Амброз взивал всiх до покаяння, говорячи: „покайте ся людоньки – покайтеся, бо надходит страшний суд”. Люде не слухали тодi Амброза i смiяли ся з нього, як з „бортака”. Вони не перенимали ся словами Амброза i переходили з ними до порядку денного. Вони не передчуствовали страшних 1914 i дальших рокiв, в котрих наших людей невинних арестовано, вiшано, розтрілювано та вивожено далеко. Вони не уявляли собi, що з причини вiйни, много хат пiде з димом, а майна запропастять ся».
* * *
Вже нема тих всіх старших людей, що приймали й гостили у своїх хижах Амроза («так його люде iменували, а не Амброзом»), але як ми вже згадували (за Т. Куриллом), «дух його, навет по смерти, безпрестанно вандруєть дальше по Лемкiвщинi».
Тож прийміть його у своїх хижах, як старий лемківський звичай велить, переночуйте, угостіть і запросіть на Ватру в Ждині, і послухайте, що ще каже Т. Курилло: «Вiн дуже радо пил каву i закушувал булкой, або бiлим хлiбом з маслом i сиром». «Спал на соломi, або на сiнi». «Єсли кто гостил Амброза чорним хлiбом, капустой, крупами, або самим чаєм, котрих вiн не рад мал, то уважал вiн таке приняття за велику зневагу для себе. Вiн оминал такий дiм i говорил: „Я там не пiду, бо мене там зневажили i планно ся зi мном обiйшли”». ■

Поділитися:

Категорії : Лемки

Коментарі

  1. Веце про Амроза Ковача можете прочытати в Карпаторусскым Календарі Лемко-Союза на 1959 рік, ст. 87 – 94 котрого цифрова верся єст до стягніня на lemko.org/pdf/KLS1959.pdf
    Там тота фотографія єст підписана “Амроз Ковач гриєся на запецку у війта в Конечной.”
    ©www.lemko.org

  2. Веце про Амроза Ковача можете прочытати в Карпаторусскым Календарі Лемко-Союза на 1959 рік, ст. 87 – 94 котрого цифрова верся єст до стягніня на http://lemko.org/pdf/KLS1959.pdf
    Там тота фотографія єст підписана “Амроз Ковач гриєся на запецку у війта в Конечной.”
    ©www.lemko.org

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*